Зміни у термінології
По-перше, законодавці ввели до ст. 14 ПКУ окреме визначення, що є спиртовим дистилятом.
За старими правилами, дистильований спирт етиловий згадувався у пп. 14.1.237 ПКУ як різновид етилового спирту.
З 23 листопада з’явиться новий пп. 14.1.237-1 ПКУ, у якому буде міститися окреме визначення.
Отже, спиртовий дистилят – це спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
Натомість спиртом етиловим, за новою редакцією пп. 14.1.237 ПКУ, вважатимуться всі види ректифікованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
До речі, термінологічні зміни внесли і до Закону №481, змінивши саму його назву! З 23 листопада він матиме назву «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Згадку про спирти «коньячний та плодовий» із назви цього Закону прибрали.
А у преамбулі Закону №481 (і далі за текстом) спиртовими дистилятами замінили колишні слова «коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим».
Також із визначень у ст. 1 Закону викреслили так званий спирт етиловий питний – спирт етиловий ректифікований, розбавлений водою за спеціальною технологією. І одразу ж у виробників виникає запитання: то що ж, виробництво коньячного і плодового спиртів теж не буде передбачено законом?
Не хвилюйтеся, коньячний спирт у Законі №841 залишився, але вже за новим визначенням. Якщо раніше у визначенні згадувалася дубова тара, то з 23 листопада визначення стане більш сухим і формальним: спиртовий дистилят, отриманий шляхом переробки виноматеріалів виноградних за коньячною технологією для виробництва коньяку України та інших алкогольних напоїв. Як бачимо, зміни назви цього напою в Україні поки що не передбачено, і виробництво саме коньяку й надалі буде дозволено. Але згадана «коньячна технологія» отримала в Законі №481 власне визначення (ми навели його нижче), і про дубову тару в ньому не забули.
Натомість у новій редакції викладено визначення, що таке спирт плодовий. І ось там вже згадку про коньячну технологію прибрали. З 23 листопада воно виглядатиме так: спирт плодовий – це спиртовий дистилят, отриманий шляхом дистиляції до міцності не більше 86% об. продукту спиртового бродіння м’ясистих фруктів, у тому числі бананів, або сусла з таких фруктів, ягід чи овочів, з кісточками або без кісточок, із збереженням у дистиляті аромату та смаку, похідних від дистильованої сировини, вміст летких речовин у якому становить 2 грами і більше на 1 літр спирту при 100% об., вміст синильної кислоти – не більше 0,07 грама на 1 літр спирту при 100% об. (для спиртного напою з кісточкових фруктів), максимальний вміст метанолу – 10 грамів на 1 літр спирту при 100% об.
А ще у ст. 1 Закону №481 з’явиться офіційне визначення того, що ж таке спирт етиловий – сирець. Це спирт, отриманий шляхом брагоректифікації дозрілої бражки з крохмалевмісної або цукровмісної сільськогосподарської продукції, який є сировиною для виробництва спирту етилового ректифікованого або біоетанолу.
І ще кілька нових визначень, на одному з яких ми зупинимося далі окремо.
Винний дистилят – спиртовий дистилят, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) виноградного вина (з вмістом летких кислот не більше 2 грамів на 1 літр у перерахунку на оцтову кислоту) або вина кріпленого для дистиляції чи шляхом повторної дистиляції отриманого дистиляту, з фактичною міцністю не більше 86% об., вмістом летких речовин, що походять виключно від дистиляції використаної сировини, 1,25 грама і більше на 1 літр спирту при 100% об., максимальним вмістом метанолу 2 грами на 1 літр спирту при 100% об.;
пивний дистилят – спиртовий дистилят, отриманий шляхом прямої дистиляції за нормального тиску свіжого пива до міцності не більше 86% об., при цьому дистилят повинен мати органолептичні характеристики, похідні від пива;
спиртовий дистилят – спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
До спиртових дистилятів належать спирт коньячний, спирт плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий, зерновий, винний, пивний дистиляти та інші спиртові дистиляти, передбачені законодавством;
коньячна технологія – процес виробництва коньяків України та алкогольних напоїв за коньячною технологією зі спирту коньячного, отриманого шляхом дистиляції виноматеріалів коньячних на спеціальних мідних апаратах із фракціонуванням з подальшою витримкою у дубовій тарі або емальованих чи нержавіючих ємностях з дубовою клепкою;
малі виробництва дистилятів – суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють виробництво спиртових дистилятів на обладнанні, виробничі потужності якого не перевищують 20 000 декалітрів у перерахунку на 100-відсотковий спирт за календарний рік, та спиртних напоїв із використанням спиртових дистилятів виключно власного виробництва (не придбаних), з подальшим їх розливом у споживчу тару та реалізацією, об’єм реалізації яких не перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік.
Матеріально-технічна база малих виробництв дистилятів має відповідати вимогам, встановленим ст. 2-3 цього Закону. Малі виробництва дистилятів не можуть бути пов’язаними особами у значенні, наведеному у пп. 14.1.159 ПКУ, з іншими виробниками дистилятів, про що зазначається в заяві про видачу ліцензії.
Отже, з останнього визначення ми бачимо, що з 23 листопада в Україні з’являється нова категорія виробників дистилятів – це малі виробники. Правила оподаткування для них будуть такі самі, що діяли до цього, тобто нових ставок або звітів для них не вигадали. Але доведеться подбати про матеріально-технічну базу для такого виробництва!
Матеріально-технічна база для малих виробників дистилятів
Матеріально-технічна база малого виробництва дистилятів включатиме:
відокремлені нежитлові приміщення (цехи, підвали, ангари), призначені для здійснення господарської діяльності, що належать та/або знаходяться у користуванні суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України; власну або залучену на договірних засадах акредитовану відповідно до законодавства лабораторію для проведення робіт з перевірки якості та безпечності спиртових дистилятів та спиртних напоїв;
обладнання для виробництва спиртових дистилятів, виробництва та розливу у споживчу тару спиртних напоїв, а саме для забезпечення:
- приймання, вимірювання, зберігання сировини;
- підготовки, подрібнення та/або пресування сировини;
- мацерації сировини (за потреби);
- отримання сусла та підготовки його до бродіння;
- спиртового бродіння сусла;
- зберігання виноматеріалів плодово-ягідних, виноградних, медових (за потреби);
- перегонки (дистиляції) спиртової бражки та/або ректифікації;
- купажування, коригування спиртних напоїв (за потреби);
- зберігання або витримки спиртових дистилятів та/або спиртних напоїв;
- розливу спиртних напоїв у споживчу тару;
- санітарної обробки технологічного обладнання та інвентарю згідно з вимогами законодавства.
Переробку плодів, ягід, винограду, зерна та солоду, виготовлення та зберігання виноматеріалів плодово-ягідних, виноградних, медових, виготовлення спиртової бражки проводять з використанням типового технологічного обладнання і ємностей, виготовлених із матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами, відповідно до вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Декларація відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства подаватиметься до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (наразі це Держпродспоживслужба).
Форму декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства, порядок її подання та реєстрації має визначити КМУ.
А скільки коштуватиме ліцензія на таке мале виробництво?
Сама плата за ліцензію на виробництво буде звичайною і невеликою: 780 грн на рік (ст. 6 Закону №481). Наявність такої ліцензії надаватиме право і на оптову торгівлю дистилятами (без отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю).
Також малі виробництва дистилятів матимуть право і самі виробляти алкогольні напої та здійснювати реалізацію спиртних напоїв, вироблених зі спиртових дистилятів власного виробництва, в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік, на підставі ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, а роздрібну торгівлю – на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Згідно зі змінами, внесеними до ст. 15 Закону №481, ліцензія на оптову торгівлю алкогольними напоями, виготовленими малими виробниками дистилятів, коштуватиме так само, як і для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік – 30000 грн на рік.
Спеціального розміру плати за ліцензію на роздрібну торгівлю коментованим законом не встановлено. Отже, він буде звичайним:
- 8000 гривень на кожен окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі,
- на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 гривень на кожен окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
У разі реалізації спиртних напоїв малими виробництвами дистилятів в об’ємі, що перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік, до них застосовуватиметься штраф в розмірі 200 відсотків вартості реалізованої партії товару, але не менше 17 000 гривень (зміни до ст. 17 Закону №481).
Чи буде у малих виробництв дистилятів нова звітність?
Так. Малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, подаватимуть до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом. Отже, що це буде за форма квартального звіту і кому його треба буде подавати, визначить КМУ.
Неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, вироблених малими виробництвами дистилятів, до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, каратиметься штрафом у розмірі 1020 гривень.
У разі якщо у кварталі, наступному за звітним кварталом, мале виробництво дистилятів самостійно виявить помилки у поданому ним квартальному звіті, воно буде зобов’язане подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штраф, встановлений абзацом 23 ч. 2 ст. 17 цього Закону, не застосовується.
Зміни в оподаткуванні акцизним податком
Як нині зазначає п. 215.1 ПКУ, спирт етиловий є підакцизним товаром. Як зміниться предмет оподаткування акцизом після поділу спирту на етиловий та дистильований?
Тут не зміниться нічого. Адже зараз спиртовий дистилят входить до підакцизних товарів у складі спирту етилового. А з 23 листопада він входитиме до спиртових дистилятів, які теж зазначені у п. 215.1 ПКУ. Єдине, що буде проведення уточнення: заміть «інших спиртових дистилятів» у п. 215.1 ПКУ будуть просто «спиртові дистиляти».
Але зверніть увагу на ст. 229 ПКУ, яка присвячена оподаткуванню акцизним податком спирту етилового.
Біоетанол: що нового?
До пп. 229.1.1 ПКУ, який встановлює ставку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, з 23 листопада буде внесено зміни.
Нині нульова ставка діє, зокрема, щодо спирту етилового-сирцю, який використовується в межах одного суб’єкта господарювання для виробництва біоетанолу. З 23 листопада обмеження щодо одного суб’єкта господарювання знімають.
Отже, на нашу думку, застосовувати нульову ставку зможуть не лише ті, хто виробляє і спирт етиловий-сирець, і біоетанол, а й ті виробники біоетанолу, які закуповують сировину в інших суб’єктів господарювання або залучають до виробництва підрядників, давальницькі схеми тощо. Втім, як це працюватиме на практиці, хотілось би почути від податківців.
А ще виробники біоетанолу, які використовують для цього спирт етиловий-сирець (його визначення ми наводили вище), з 23 листопада зможуть видавати податкові векселі. Відповідні зміни внесено до пп. 229.1.5 ПКУ.
Нагадаємо, що, за пп. 229.1.2 ПКУ, до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 ПКУ встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи зі ставки, визначеної у п. 215.3 ПКУ (наразі це 131.31 грн/літр 100-відсоткового спирту).
Строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виробництва біоетанолу, не може перевищувати 90 календарних днів. Видача податкового векселя здійснюється до моменту отримання спирту етилового з акцизного складу.
