Відповідно до пп. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку із вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.
Операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджено митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства, оподатковуються за нульовою ставкою (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу).
З метою підтвердження факту перетину товарами митного кордону України згідно з постановою №243 платник ПДВ, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п’ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, що засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. При цьому до оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням «3/8».
Експортні операції відображаються у рядку 2.1 «Операції, що оподатковуються за ставкою 0%» розділу І податкової декларації з ПДВ, форму якої затверджено наказом №1492.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Господарська діяльність — діяльність особи, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, яка спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Згідно з п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу в разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг — не нижче за ціну придбання.
Враховуючи те, що в режимі експорту вивозяться раніше імпортовані та не оплачені нерезиденту товари, має місце операція з безоплатного постачання товарів. Така операція підлягає оподаткуванню за ставкою 0%, оскільки відбувається експорт товарів. При цьому оскільки при безоплатному постачанні товарів платником податку не отримується дохід від їх продажу, товари визнаються такими, що не використовуються в господарській діяльності. Тож такий платник податку втрачає право на податковий кредит і повинен здійснити його коригування шляхом визнання умовного постачання таких товарів, а саме: нарахувати податкові зобов’язання за основною ставкою виходячи з ціни їх придбання, але не нижчої за митну вартість товарів, з якої було визначено податки і збори, що справлялися під час їх митного оформлення (вимогу передбачено абз. 3 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу).