ДПС у Львівській області розповідає, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473).
Частиною 1 ст. 13 Закону №2473 визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати:
- граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
- винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;
- мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до Закону України від 20.05.1999 №679-ХIV «Про Національний банк України», НБУ встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запроваджує заходи захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».
Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі – Положення №5), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розд. II Положення №5 не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06.12.2019 №361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон №361-ІХ), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пп. 1 п. 22 Положення №5).
На сьогодні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, згідно з п. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова №18), становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Слід врахувати, що п. 14-3 Постанови №18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14-2 Постанови №18 не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону №361-ІХ (далі – незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №361-ІХ фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. гривень).
Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно з ч. 5 ст. 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону №2473).
Звертаємо увагу, що нормативно-правовими актами НБУ не регулюється питання нарахування та зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків.
Нормами Закону №2473 визначаються підстави для нарахування пені, а також підстави для зупинення і поновлення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків.
Зокрема, ч. 6 ст. 13 Закону №2473 визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, пеня за порушення встановлених граничних строків розрахунків не нараховується на суму заборгованості по незавершеній операції, якщо на дату виникнення заборгованості така сума є «незначною», тобто меншою ніж 400 тисяч гривень, за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.
