Знайомимося з інтерв’ю очільника парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева для Delo.ua.
Про підвищення податків, доходи банків і "білий" бізнес
— Наскільки реалістичними виглядають джерела бюджетних надходжень? З якою ймовірністю наступного року повториться ситуація попередніх років війни, коли бюджет неодноразово переглядали через збільшення потреб фінансування Сил оборони?
— Ситуація може повторитися. Для того є дві причини. У нас дійсно є невизначеність. І невизначеність є вирішальним фактором в бюджетному плануванні сьогодні. Але все ж таки Мінфіну потрібно бути більш послідовним у бюджетному плануванні. І не намагатися підганяти задачку під відповідь. Бо коли зводиш бюджет на наступний рік з урахуванням перегляду, намагаєшся відсунути в часі вирішення болючих питань, де взяти гроші, на наступний рік, і сподіваєшся на те, що ці гроші десь візьмуться. Але це точно не державницька позиція.
Тому, з одного боку, розуміємо всі складнощі прогнозування, бо армія може вимагати більше грошей. З іншого боку, прогнозувати треба краще.
— Повернення до посиленого оподаткування банків — під табу чи все-таки можливе? (інтерв’ю відбулося до 1 жовтня, коли Данило Гетманцев оприлюднив інформацію про подачу відповідного законопроєкту)
— Можливе. Я буду це пропонувати на 2026 рік. На 2025 рік — ні. Жодних ретроактивних норм більше не буде. Я неодноразово про це говорив. Але я буду пропонувати додаткові податки на банки на 2026 рік.
Ми маємо рішення Конституційного суду, який не дозволяє застосовувати ретроактивні норми, ми розуміємо, що ретроактивні податкові норми — це дуже погано. Ми не будемо цього робити.
Чому пропонуватиму на 2026 рік? Тому що ми бачимо прибутковість банківської системи в 2025 році (прибуток за 8 місяців 2025 року в 2,3 рази більший за аналогічний період 2021-го) і прогнозуємо таку ж прибутковість в 2026 році. При цьому основне джерело прибутку — не класичні банківські операції, а операції з державними цінними паперами. Держава фактично дає можливість заробити банкам додаткову маржу без ризиків і має право отримати частину цього заробітку на фінансування армії. І це той резерв, який, хочемо чи не хочемо ми, але повинні використати.
— Яку податкову ставку пропонуватимете і про яку суму додаткових податкових надходжень може йти мова?
— Ставка — 50%. Сума додаткових надходжень — до 30 млрд гривень.
— Чи плануєте підвищувати ставки інших податків чи розширювати податкову базу?
— У нас є пропозиція Міністерства фінансів щодо імплементації DAC 7 (директива Ради ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування — ред.). Але там мова йде не про підвищення, а про зниження податків. Мова про 5% ставку оподаткування послуг, що надаються через цифрові платформи.
Це скоріше про зміну порядку адміністрування і зниження ставок податків. Але це має принести додаткові гроші до державного бюджету, бо ми робимо цифрові платформи податковими агентами. Таке рішення я не виключаю. Це законопроєкт Кабінету міністрів.
Щодо інших змін, то я не бачу поки що потенціалу для цього.
— Чи плануєте підвищувати ставку ПДВ?
— Не плануємо піднімати. Маючи 50% тіньової економіки, підняття ПДВ буде знущанням з тієї частини економіки, яка працює "на світлі". Якщо Кабмін хоче піднімати ПДВ, то нехай спочатку виконає домашнє завдання з детінізації економіки. Нехай припинить діяльність мереж і ресторанів, подрібнених на ФОПи, базарів, які продають все "в чорну". Нехай припинить все це, і тоді зможемо говорити про ПДВ, якщо ресурсів буде недостатньо.
— Чи правильно я розумію: ні для бізнесу, ні для населення ви не плануєте піднімати ставки жодних податків у 2026 році?
— Ні, не плануємо.
— Чи плануються якісь нові "плюшки" в наступному році для "білого" бізнесу? Чому бізнес має хотіти ставати "білим"?
— Я впевнений, що наш бізнес не треба переконувати плюшками, щоб він став білим. Білим бізнес повинен бути за визначенням. І тут не треба нікого стимулювати. Це must have. Сплата податків — це базова умова. Це по суті єдина істотна вимога держави до бізнесу і єдиний його обов’язок.
Якщо говорити про Клуб білого бізнесу — так, є відповідний законопроєкт, там будуть відповідні зміни. Ми пом’якшимо вимоги до статусу підприємств, які можуть входити до Клубу, бо вивчили практику правозастосування. Законопроєкт вже рекомендований до ухвалення в першому читанні у Верховній Раді. Але це не буде щось істотне. Клуб білого бізнесу покликаний не простимулювати бізнес ставати білим, а зменшити податковий контроль щодо тих компаній, які за зовнішніми ознаками є такими, що добросовісно сплачують податки. Це наше рішення є дуже успішним.
Про криптовалюту
— В продовження теми детінізації. Легалізація криптовалют: як це може бути реалізовано в Україні? Парламент нещодавно ж ухвалив відповідний законопроєкт в першому читанні.
— Немає про що наразі говорити. В нас тільки-но формується таблиця до другого читання з усіма правками. Ми ще їх навіть не обговорювали. Думаю, багато що зміниться в законопроекті до другого читання.
— Є уявлення, скільки за рахунок унормування ринку віртуальних активів можна отримати додаткових податків?
— Ми рахуємо — близько 15—16 мільярдів гривень на рік.
***
Читайте також: