- З якою метою було прийнято Закон №4903?
- Які будуть нові обов’язки операторів цифрових платформ?
- Хто з фізосіб-продавців у центрі уваги?
- Про який дохід платформи повідомлятимуть податківців?
- Які податки будуть платити продавці на цифрових платформах?
- Чи можуть ФОПи бути продавцями на цифрових платформах?
- У ДПС з'являються нові можливості: право блокування цифрових платформ
- Висновки
- Де почитати більше про законопроєкт №15111?
12 червня 2026 року ВРУ передала на підпис Президенту Закон України від 09.06.2026 №4903-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (законопроєкт №15111). Сам текст Закону №4903 можна завантажити за посиланням.
З якою метою було прийнято Закон №4903?
Переважна більшість учасників онлайн-торгівлі не в захваті від цього Закону. Адже одним доручили додаткові адміністративні та фіскальні функції, іншим доведеться більше сплачувати податків. Але прийняття цього Закону – це масштабний крок у бік європейських стандартів прозорості (Директива DAC7) та запровадження загальносвітового стандарту обміну даними DPI (Digital Platform Identifiers).
Зокрема, саме з метою імплементації Модельних правил ОЕСР та Директиви DAC 7 Мінфін свого часу розробив проєкт подібного закону.
Так, цей проєкт не став базовим (законотворчу ініціативу перехопила група депутатів, яка і підготувала згаданий проєкт №15111), але мета як основного проєкту, так і альтернативних була приблизно одна – запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та створення правових умов для прозорого оподаткування таких доходів фізичних осіб.
Що це означає на практиці? Які саме зміни внесено до ПКУ? До чого готуватися операторам платформ і звичайним громадянам – розбираємося в деталях.
Увага! Нова термінологія у ПКУ
Платформа (цифрова платформа) – будь-яке програмне забезпечення, включаючи вебсайт, його частину або додатки (у тому числі мобільні додатки), що доступне для користувачів та забезпечує можливість з’єднання продавців з іншими користувачами для здійснення безпосередньо або опосередковано звітної діяльності для таких користувачів. Операції, що забезпечуються платформою, також можуть включати збір, розрахунок та виплату (зарахування) винагороди за звітну діяльність.
Термін «платформа» не включає програмне забезпечення, яке без будь-якого подальшого втручання у здійснення звітної діяльності забезпечує виключно виконання однієї або декількох з таких функцій:
- обробку платежів, що здійснюються щодо звітної діяльності;
- інформування про звітну діяльність або рекламу звітної діяльності для користувачів;
- перенаправлення або переведення користувачів на платформу.
Оператор платформи – організація, що на підставі договору надає продавцям доступ до всієї платформи (або її частини), оператором якої вона є.
Продавець – користувач платформи (фізична особа, у тому числі самозайнята особа, чи організація), зареєстрований на платформі для здійснення діяльності (на підставі договору з оператором платформи або шляхом створення облікового запису на платформі) у будь-який момент часу протягом звітного періоду.
Які будуть нові обов’язки операторів цифрових платформ?
Головний удар реформи припадає на так званих «операторів платформ» – інтернет-сайти, маркетплейси та мобільні додатки, які зводять покупця та продавця (Uber, Bolt, Glovo, OLX, Airbnb тощо). Тепер вони стають ключовими агентами податкового контролю.
Важливо!
Під дію Закону №4903 потрапили як вітчизняні, так і закордонні платформи та їх оператори.
Для цього буде здійснено два кроки:
- ПКУ доповнюється новим масштабним розділом XVIII-3 «Міжнародне адміністративне співробітництво у сфері оподаткування». Він набере чинності з 1 листопада 2026 року, але «не раніше дати приєднання компетентного органу України до Багатосторонньої угоди DPI».
- Підписується та сама Багатостороння угода DPI. Докладніше про цю угоду та про перелік країн, компетентні органи яких її підписали, ми розповімо, коли вона буде укладена.
Увага!
Новий розділ ПКУ і Багатостороння угода передбачають міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані фізичними особами та організаціями через цифрові платформи. Але надаватимуть таку інформацію податківцям лише підзвітні оператори платформ і тільки щодо підзвітних продавців.
Таблиця 1. Види операторів цифрових платформ та продавців на них за Законом №4903
| Оператори цифрових платформ | Продавці на цифрових платформах |
| Підзвітний оператор платформи – оператор платформи (крім виключеного оператора платформи), що відповідає хоча б одній із таких умов: 1) є організацією – резидентом України, зареєстрованою відповідно до законодавства України; 2) є організацією – нерезидентом України, яка відповідає будь-якій із таких умов: а) є організацією, створеною або зареєстрованою відповідно до законодавства України; б) є організацією, що має місце ефективного управління (у тому числі місце фактичного управління діяльністю) в Україні, визначене відповідно до пп. 133.1.5 ПКУ; в) є іноземною організацією, що здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво та не є кваліфікованим оператором платформи; 3) є організацією, яка забезпечує здійснення звітної діяльності підзвітними продавцями – резидентами України або звітної діяльності, пов’язаної з наданням в оренду нерухомого майна, розташованого в Україні, за умови що ця організація не підпадає під визначення кваліфікованого оператора платформи та не відповідає іншим, наведеним вище умовам (п. 1 – 2) |
Підзвітний продавець – будь-який активний продавець (крім виключеного продавця), який відповідає хоча б одній із таких умов:
|
| Кваліфікований оператор платформи – оператор платформи, який: 1) є резидентом юрисдикції (крім України), що є стороною Багатосторонньої угоди DPI або іншої кваліфікованої угоди компетентних органів (далі – кваліфікована юрисдикція), компетентний орган якої здійснює обмін інформацією з контролюючим органом щодо всіх видів звітної діяльності, які забезпечуються цим оператором платформи; 2) не є резидентом кваліфікованої юрисдикції (крім України) та відповідає хоча б одній із таких умов: а) оператор є організацією, що зареєстрована відповідно до законодавства кваліфікованої юрисдикції; б) організація має місце ефективного управління (у тому числі місце фактичного управління діяльністю) у кваліфікованій юрисдикції відповідно до законодавства такої кваліфікованої юрисдикції. Оператор платформи, який є резидентом України, не може бути кваліфікованим оператором платформи |
Виключений продавець – продавець, який відповідає будь-якій з таких ознак:
|
Основні вимоги до встановлення підзвітними операторами платформ підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отримані підзвітними продавцями через цифрові платформи, для цілей Багатосторонньої угоди DPI (далі – звіти про доходи підзвітних продавців), встановлює нова ст. 358 ПКУ.
Увага!
Першим звітним періодом для операторів буде 2027 рік: з 1 січня по 31 грудня. Конкретний строк звітування має встановити Мінфін, але вже зараз відомо, що цей строк не буде раніше 31 січня 2028 року.
Законодавці передбачили адаптаційний період для бізнесу: за помилки чи порушення у звітах за 2027 рік штрафи, передбачені новими п. 118-2.3 і 118-2.4 ПКУ (за подання оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців з неповними або недостовірними відомостями чи помилками) та п. 119.4 ПКУ (за неподання або подання з порушенням встановлених строків спрощеного податкового розрахунку), застосовуватимуться у розмірі 50% від базового розміру.
Але для виконання нових податкових обов’язків операторам платформ потрібно буде зареєструватися у ДПС. Порядок такої реєстрації визначає ще одна нова стаття 359 ПКУ. Відповідно до неї, чинні оператори платформ, на яких вже торгують резиденти України або надається в оренду нерухомість, розташована в Україні, зобов’язані зареєструватися в ДПС за правилами ст. 359 ПКУ до 1 січня 2027 року.
А ті платформи, на яких станом на 01.01.2027 таких продавців ще немає, повинні будуть подати до контролюючого органу заяву про реєстрацію як оператора платформи протягом 60 календарних днів з дня укладення першого договору про надання продавцям повного або часткового доступу до платформи, але не пізніше ніж до початку зарахування винагороди на користь фізичних осіб – продавців.
Хто з фізосіб-продавців у центрі уваги?
Платформи будуть зобов’язані збирати, верифікувати та передавати до ДПС дані про доходи фізичних осіб, які через них заробляють.
Відповідно до нових пп. 14.1.286.11 та п. 358.3 ПКУ під контроль потрапляють чотири ключові сфери діяльності:
- Надання особистих послуг (водії таксі, кур’єри, репетитори, фрілансери, майстри ремонту тощо).
- Продаж товарів через інтернет.
- Оренда будь-якого нерухомого майна (житлового та нежитлового).
- Оренда транспортних засобів.
Про який дохід платформи повідомлятимуть податківців?
Як свідчить новостворена ст. 178-1 ПКУ, оператори платформ надаватимуть податківцям інформацію про дохід фізичних осіб від здійснення зазначених вище видів діяльності, отриманий за допомогою таких платформ.
Такий дохід оподатковуватиметься за новими правилами, передбаченими цією статтею, за умови що така фізична особа одночасно відповідає таким вимогам:
- є резидентом України;
- має щонайменше один рахунок, через який здійснюються розрахунки під час здійснення звітної діяльності, та повідомляє кожного оператора платформи, з яким укладено договір про надання доступу до платформи, про номер такого рахунку;
- здійснює розрахунки з користувачами платформи під час здійснення звітної діяльності виключно у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі з використанням рахунку, про який повідомлено оператора платформи;
- щодо особи не прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
- не використовує працю найманих осіб під час здійснення звітної діяльності;
- не здійснює продаж підакцизних товарів через цифрові платформи;
- здійснює звітну діяльність через платформи, оператори яких зареєстровані як оператори платформ.
Хто виконуватиме функцію податкового агента?
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату ПДФО з доходів фізичних осіб стане оператор цифрової платформи (для цього доповнять п. 171.2 ПКУ).
Виконувати такі функції йому доведеться щомісяця. Адже ПДФО має бути сплачено не пізніше 30 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому здійснено нарахування таких доходів (пп. 178-1.5 ПКУ).
Які податки будуть платити продавці на цифрових платформах?
Найбільша новація для звичайних українців, які підробляють в інтернеті, – запровадження нового податкового режиму без необхідності відкривати ФОПа, вести складний облік чи наймати бухгалтерів. Для фізосіб-продавців, які надають особисті послуги або продають товари через зареєстровані платформи, запроваджується спеціальний податковий режим:
- Пільгова ставка ПДФО: 10% від отриманого доходу (п. 167.6 ПКУ).
- Військовий збір: ці доходи звільняються від класичного військового збору, оскільки він уже інтегрований у 10% (зміни до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
- Ліміт доходу: пільгова ставка діє в межах 834 мінімальних заробітних плат на рік (закріплено у новому п. 178-1.3 ПКУ).
- Неоподаткований мінімум: дохід до 2 000 євро за курсом НБУ за рік не включається до загального оподатковуваного доходу (п. 178-1.2 ПКУ).
Увага!
Якщо громадянин перевищив установлений ліміт доходу або порушив правила (наприклад, залучив до виконання замовлень найманих працівників, що прямо заборонено цим режимом), сума перевищення або весь нелегальний дохід оподатковуватиметься за підвищеною ставкою ПДФО 23% (відповідно до нового п. 178-1.3 ПКУ).
У перехідних положеннях ПКУ прописано плавне зниження податкового навантаження після скасування/припинення воєнного стану.
Таблиця 2. Заплановане зменшення ставки ПДФО для торгівлі на цифрових платформах
| Період дії | Базова пільгова ставка | Штрафна ставка (за порушення/перевищення) | Норма ПКУ (розділ XX) |
| Під час воєнного стану + 3 роки після його скасування | 10% | 23% | П. 167.6 ПКУ / п. 178-1.3 ПКУ |
| З 1 січня 4-го року після скасування воєнного стану | 6,5% | 19,5% | Абзац 1 п. 37 підрозділу 1 розділу XX |
| Після повного скасування військового збору в Україні | 5% | 18% | Абзац 2 п. 37 підрозділу 1 розділу XX |
Чи можуть ФОПи бути продавцями на цифрових платформах?
Заборони продавати товари або послуги чи надавати майно в оренду за допомогою платформ для підприємців немає. Щоправда, для них немає і податкових пільг – їх дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими для системи оподаткування, на якій вони перебувають.
Зміни до ст. 292 ПКУ чітко встановили, що до обсягу доходу, що надає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування, включається будь-який дохід, отриманий такою особою від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи (п. 292.17).
Це доповнення має на меті передбачити беззастережне правило: заробітки на цифрових платформах напряму впливають на право працювати на «спрощеній системі».
Передбачено також і захист від штрафів за КЗпП!
Важливо!
Щоб захистити великі платформи від претензій контролюючих органів щодо «прихованих трудових відносин», змінами до ст. 3 КЗпП передбачено, що якщо інформація про оператора платформи є в офіційному реєстрі ДПС, то дія трудового законодавства не поширюється на його відносини з підзвітними продавцями послуг.
У ДПС з'являються нові можливості: право блокування цифрових платформ
Для тих платформ, які вирішать проігнорувати українське законодавство і не захочуть реєструватися в ДПС чи надавати звіти, держава підготувала безпрецедентно жорсткі заходи цифрового примусу. Податковий кодекс тепер прямо синхронізований із процесуальним законодавством.
Негайне судове блокування
Для забезпечення виконання норм розділу XVIII-3 ПКУ розширено повноваження податківців. Їх наділено правом звертатися до суду щодо обмеження доступу до сайтів (п. 20.1 ПКУ доповнено новим пп. 20.1.40-3).
Паралельно ст. 283 КАСУ доповнено правом ДПС звертатися до суду з вимогою про обмеження доступу до цифрової платформи, якщо її оператор не зареєстрований належним чином. При цьому рішення суду у таких справах підлягає негайному виконанню. Навіть якщо платформа подає апеляцію, її сайт та додаток усе одно блокуються провайдерами до остаточного розгляду справи.
Провайдери як фіскальні виконавці
Частину 3 ст. 18 Закону України «Про електронні комунікації» доповнено пунктом 20, який зобов’язує інтернет-провайдерів на підставі рішення суду обмежувати доступ користувачів до цифрових платформ, які не зареєстровані в ДПС.
Висновки
Закон №4903 – це кардинальна зміна правил оподаткування доходів фізосіб від онлайн-торгівлі.
Держава переклала функцію контролю на цифрові платформи, інтегруючи їх у загальноєвропейську систему обміну податковими даними. ДПСУ надаватиме потрібну інформацію країнам, з якими буде укладено Багатосторонню угоду DPI, але і сама отримуватиме таку інформацію.
Перша інформація про українських резидентів, що торгують на цифрових платформах, має надійти до ДПС вже за наслідками 2027 року.
Для того щоб заохотити звичайних громадян користуватися зареєстрованими в ДПС цифровими платформами, їм пропонується легальний статус зі ставкою ПДФО 10% без необхідності реєструватися ФОПами.
Де почитати більше про законопроєкт №15111?
- Автоматичний обмін даними про доходи з цифрових платформ: деталі податку на OLX із законопроєкту №15111
- 7 квітня Верховна Рада проголосує за три законопроєкти щодо податкових змін-2026
- Військовий збір, цифрові платформи та ПДВ на посилки: розбір законопроєктів за результатами обговорення
- Податковий пакет змін-2026: Уряд ухвалив три законопроєкти замість одного
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї статті можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
