Правові відносини за договором оренди регулюються:
— параграфом 5 «Оренда майна та лізинг» глави 30 розділу VI Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. №436-IV (зі змінами та доповненнями), норми якого застосовуються до договорів оренди, в яких сторонами виступають суб’єкти господарювання, у т. ч. фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності;
— главою 58 «Найм (оренда)» Цивільного кодексу від 16.01.2003 р. №435-IV (зі змінами та доповненнями, далі — Цивільний кодекс), у т. ч. параграфом 5 цієї глави «Найм (оренда) транспортного засобу» визначено основні положення, що регулюють правові відносини за договором оренди (найму) незалежно від статусу сторін договору (тобто чи є сторони суб’єктами підприємницької діяльності).
Отже, якщо договір оренди автомобіля укладається між підприємством та фізособою (не суб’єктом підприємницької діяльності), слід керуватися главою 58 Цивільного кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 760 цього Кодексу предметом договору оренди може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Автомобіль як наземний самохідний транспортний засіб є предметом договору оренди транспортного засобу.
Зміст договору оренди
На сьогодні типової форми договору оренди автомобіля законодавчо немає, тож він складається у довільній формі, але з урахуванням вимог, передбачених Цивільним кодексом. Зміст договору становлять умови як погоджені сторонами, так і обов’язкові відповідно до чинного законодавства.
Необхідними умовами для договорів цього виду є: об’єкт оренди (склад і вартість автомобіля, цільове призначення); орендна плата з урахуванням її індексації; строк, на який укладається договір оренди; відновлення орендованого майна та умови його повернення. Також у договорі оренди автомобіля можуть передбачатися такі умови: строк, у який орендодавець повинен передати автомобіль орендарю; право передачі орендарем автомобіля в суборенду; сторона, на яку покладається проведення ремонту автомобіля, що орендується; умови проведення поліпшення автомобіля, що орендується; умови припинення договору оренди автомобіля.
Крім того, обов’язковими вимогами до договорів цього виду є те, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Якщо договір найму транспортного засобу складається за участю фізособи, то він обов’язково підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 Цивільного кодексу).
Якщо такий договір не було нотаріально посвідчено, він вважається недійсним, внаслідок чого орендар (підприємство) ризикує втратити право на включення до складу валових витрат і податкового кредиту витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією транспортного засобу, орендованого у фізособи.
Об’єкт договору оренди.У договорі оренди автомобіля слід зазначити найменування та марку автомобіля, державний номер, рік випуску, колір, номери двигуна, шасі та кузова, реквізити свідоцтва про реєстрацію автомобіля в органах ДАІ (технічного паспорта).
З метою визначення реальної вартості автомобіля на момент передачі його в оренду можна провести незалежну (експертну) оцінку автомобіля, що передається в оренду. Сторона, на яку покладається відповідальність за проведення незалежної (експертної) оцінки, встановлюється за домовленістю між потенційним орендодавцем та орендарем.
Орендна плата.Розмір орендної плати встановлюється за погодженням сторін. При цьому орендна плата за вибором сторін може встановлюватися у грошовій або натуральній формі (ст. 762 Цивільного кодексу). Цей вибір має бути зафіксовано в договорі оренди автомобіля.
Крім орендної плати, договором оренди автомобіля за згодою сторін можуть установлюватися періодичний перегляд, зміна (індексація) орендної плати. До того ж орендар може вимагати зменшення розміру орендної плати за користування автомобілем, якщо через незалежні від нього обставини істотно зменшилася можливість використання автомобіля (ч. 4 ст. 762 Цивільного кодексу).
Договором також передбачається строк сплати орендних платежів. Якщо такий строк не встановлено договором, то відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу плата за користування майном вноситься щомісяця.
Строк договору оренди.Статтею 763 Цивільного кодексу визначено, що договір найму укладається на строк, установлений договором за погодженням сторін. Якщо строк договору не встановлено, договір вважається укладеним на невизначений строк. При цьому кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. Договором або законом може бути встановлено інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
Якщо орендар і далі користується автомобілем, що орендується, після закінчення строку договору оренди, то відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця договір вважається відновленим на строк, установлений раніше договором.
Під час передачі автомобіля в оренду орендодавець повинен надати орендарю відповідну технічну документацію на транспортний засіб, перелік якої зазначається в договорі оренди.
Слід пам’ятати, що орендарю на період дії договору оренди автомобіля необхідно оформити тимчасовий реєстраційний талон.
Для обліку роботи орендованого автомобіля, списання пального та взаємних розрахунків між перевізником (підприємством-орендарем) та замовником підприємство-орендар застосовує дорожній лист за типовою ф. №3, затвердженою Наказом Держкомстату України від 17.02.98 р. №74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» (зареєстровано в Мін’юсті України 05.03.98 р. за №149/2589).
Згідно з п. 2 цієї Інструкції застосування дорожнього листа за типовою ф. №3 вважається обов’язковим для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, установ та організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують службові легкові автомобілі або для яких за їхнім замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями.
Дорожні листи видаються водію під час випуску автомобіля на лінію.
Відновлення орендованого майна та умови його повернення.Статтею 776 Цивільного кодексу визначено питання щодо відновлення орендованого майна. Поточний ремонт автомобіля здійснюється орендарем, а капітальний — орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди. Якщо капітальний ремонт орендодавцем не провадиться у строки, передбачені договором, і це ускладнює експлуатацію автомобіля, орендар може відремонтувати автомобіль (зарахувавши вартість ремонту в рахунок сплати орендних платежів або вимагаючи відшкодування цих витрат) або вимагати розірвання договору та відшкодування шкоди.
Після закінчення строку дії договору орендар повинен повернути автомобіль орендодавцю (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу). При цьому автомобіль має бути повернуто у стані, в якому його було отримано в оренду, з урахуванням нормального зносу, або у стані, передбаченому договором оренди. У разі несвоєчасного повернення автомобіля орендодавець може вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення (ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу).
Укладання договорів перевезення.Підприємство, яке отримало в оренду автомобіль, самостійно використовує його у своїй діяльності. Воно має право (без згоди орендодавця) укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу та умов договору (статті 773 та 800 Цивільного кодексу).
Страхування цивільно-правової відповідальності.Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем (ст. 802 Цивільного кодексу). Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв’язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом.
Крім того, наймач зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані у зв’язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 803 Цивільного кодексу).
Ці правила застосовуються і тоді, коли орендодавцем є керівник орендаря. Але оскільки у цьому випадку орендодавець і орендар є пов’язаними особами, під час визначення орендної плати слід враховувати правила визначення звичайної ціни.