Податковим кодексом України передбачена можливість надання податкової знижки, зокрема повернення частини коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Тобто отримати компенсацію в розмірі не більше 15% сплачених коштів за навчання може отримати сам студент, якщо він навчається і працює, або його батьки чи один з подружжя, якщо студент перебуває на їх утриманні.
Підставою для включення платником податку до податкової знижки сум витрат, є наявність у нього відповідних документів, що підтверджують сплату безпосередньо ним таких сум, наприклад платіжних доручень на безготівкове перерахування коштів, або квитанція банку чи відділення зв'язку; або довідка працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваної ним заробітної плати, копії договорів з навчальними закладами на предмет оплати за навчання.
Зазначені документи не надсилаються (не надаються при поданні декларації) органу Міндоходів, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення органом Міндоходів податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.
Для прискорення проведення органом Міндоходів розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, рекомендуємо одразу надавати разом із декларацією копії таких документів:
1) копія паспорта (1, 2 сторінка та сторінка прописки);
2) копія довідки про присвоєння індивідуального податкового номера (ІПН);
3) копія квитанцій про оплату за навчання (оригінали обов’язково мати з собою для можливого підтвердження);
4) оригінал довідки про доходи, одержані в звітному році з місця роботи (за встановленою формою);
5) поточний рахунок в банку (або номер платіжної картки – взяти відповідну довідку в банку);
6) копія Договору з навчальним закладом;
7) декларація про доходи та додаток до неї;
8) копія свідоцтва про народження дитини або свідоцтво про одруження – у випадку, якщо декларацію подають батьки або один із подружжя.
Подати декларацію для отримання податкової знижки із сум, сплачених за навчання у 2012 році, можна до кінця 2013 року до органу Міндоходів за місцем проживання. Форма річної податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1395. Розрахунок сум податку до повернення платник податку повинен зробити самостійно. При цьому обов'язково платник податку має заповнити розділи I, II та V зазначеної декларації та додаток 6 до цієї декларації.
Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Якщо платник податку не скористався у 2013 році правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2012 податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Правом на податкову знижку не можуть скористатися самозайняті особи, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність з доходів від такої діяльності, а також військовослужбовці, які одержують не заробітну плату, а грошове утримання.
Слід врахувати роз’яснення Міністерства доходів і зборів України, надане листом від 14.05.2013 р. №1129/С/99-99-17-02-01-14, згідно з яким, якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на їх утриманні. Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.