27 вересня 2014 року набрав чинності Закон України від 12 серпня 2014 року №1636 «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1636). Він став суттєвим доповненням до низки раніше прийнятих законодавчих та нормативних документів, що регламентують різні сфери відносин між Кримом та материковою Україною в умовах сьогодення.
Прийняття закону та недостатня поінформованість суб’єктів господарських відносин про його положення призвели до суттєвого накопичення транспортних засобів на адміністративному кордоні з Кримом наприкінці вересня. У постачальників були відсутні необхідні супровідні документи на товар, оформлені у відповідності до правил, що так раптово змінилися. Справа дійшла навіть до спроб перекрити шляхи невдоволеними водіями. За інформацією, оприлюдненою митною службою, ситуацію вдалось владнати лише в перших числах жовтня поточного року.
Водночас Закон №1636 врегульовує низку питань оподаткування, що важливо для роботи бухгалтерських служб підприємств.
Щодо оподаткування прибутку
1. Взаємовідносини з контрагентами, що мають податкову адресу на території «ВЕЗ» Крим, та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями. Оскільки згідно з п. 5.3 Закону №1636, такий контрагент з метою оподаткування прирівнюється до нерезидента, то юридична особа, що має податкову адресу на іншій території України, при трансфертному ціноутворенні відповідно до ст. 39 ПКУ повинна керуватися критеріями, що передбачені саме для нерезидентів.
2. До таких нерезидентів не застосовуються норми п. 103.1 ПКУ. Це логічно, оскільки такий нерезидент є «умовним» з яким апріорі не можна застосовувати правила міжнародного договору. Водночас, згідно з «Перехідними положеннями» будь–які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території, що нараховується на користь осіб, прирівняних до нерезидентів, оподатковується за правилами, встановленими для репатріації (п. 9. пп. 12.3 Закону №1636). Тобто, у разі перерахування таких доходів, резидент повинен застосовувати ставки оподаткування, визначені ст. 160 ПКУ, і виступити податковим агентом на загальних підставах.
3. На доходи осіб, прирівняних до резидентів, що мають джерело походження з території ВЕЗ «Крим», не поширюються окремі пільги з податку і окремі особливості оподаткування податком на прибуток, що регулюються статтями 154, 155, 157, 158 ПКУ (п. 5.5 Закону). Що в цій ситуації мав на увазі законодавець, не зовсім зрозуміло. На нашу думку, у разі отримання доходів з джерелом походження із ВЕЗ, платники податку, що користуються пільгами чи мають особливості в оподаткуванні не зможуть їх застосувати саме до таких доходів. Наприклад, неприбуткова організація, яка отримає пожертвування чи безповоротну фінансову допомогу зі згаданих джерел, вимушена буде оподаткувати її податком на прибуток.
4. Будь–які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ підлягають оподаткуванню як іноземні доходи (п. 5.7 і пп. 7. п. 12.3 Закону №1636). Тобто, на такі доходи розповсюджуватиметься загальні правила, визначені ПКУ. Наприклад, норми щодо оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті, включення до складу доходів отриманих дивідендів тощо.
5. Щодо витрат, то контрагент, що знаходиться на території АР Крим, прирівнюється до нерезидента, який має офшорний статус (п. 5.11 Закону №1636). Це означає, що при придбанні товарів, робіт, послуг у таких контрагентів до складу витрат резидента можна буде включити лише 85 % їх вартості (п. 161.2 ПКУ). Однак, ця норма не працює під час тимчасової окупації. Це означає, що наразі підприємства мають право на відображення витрат у розмірі 100 %.
6. Платники податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи на території ВЕЗ "Крим", та платники зазначеного податку із місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим", які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі. Тобто, якщо на території Криму є відокремлений підрозділ, він не може сплачувати консолідований податок і навпаки, якщо підприємство Криму має відокремлений підрозділ на іншій території України, то він самостійно сплачує податок за своїм місцезнаходженням.
Щодо податку на додану вартість
Що стосується податку на додану вартість, то в Законі №1636 про нього не згадується. Але оскільки він створює вільну економічну зону «Крим», то резидентам, що знаходяться на іншій території України, при оподаткування операцій цим податком слід керуватися п. 206.10 ПКУ, а саме: вивіз із материка до Криму оподатковуватиметься за нульовою ставкою, ввезення з Криму на материк – на митниці сплачуватиметься ПДВ, який в подальшому відноситиметься покупцем до податкового кредиту (тобто відшкодовуватиметься), а ввезення до ВЕЗ «Крим» з поза меж митної території України – оподатковуватиметься в режимі «умовного повного звільнення».
Щодо оподаткування доходів фізичних осіб
Як для юридичних так і фізичних осіб, на території ВЕЗ "Крим" діє особливий правовий режим економічної діяльності (п. 3.1 Закону №1636).
Фізичні особи, які мають податкову адресу не на території ВЕЗ "Крим", а на іншій території України, з метою оподаткування прирівнюються до резидентів (п. 5.3 Закону №1636).
Якщо такі особи отримують доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ "Крим", то оподатковують їх як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими ПКУ (п. 5.7 Закону №1636).
Щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, то слід зазначити, що платники податку, які отримують іноземні доходи та доходи не від податкових агентів, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 травня податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 ПКУ).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ПКУ). Особливості оподаткування іноземних доходів наведені в п. 170.11 ПКУ.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з іноземних доходів, є платник податку(п. 171.2 ПКУ).
Фізичні особи, які мають податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів (п. 5.3 Закону №1636).
Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами регулюється п.170.10 ПКУ.
Доходи з джерелом їх походження в Україні, які нараховуються на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів) (п. 170.10.1 ПКУ).
Наприклад, у разі продажу фізичними особами – резидентами об'єктів нерухомості дохід від продажу підлягає оподаткуванню за ставкою 5% (п. 172.2 ПКУ), у разі продажу фізичними особами – нерезидентами за ставкою 15 % (п. 172.9ПКУ).
Зауважимо, роботодавці – резиденти за своїм місцезнаходженням оподатковують доходи (заробітну плату та інші подібні виплати та компенсації) найманих працівників, які мають постійне місце проживання на території ВЕЗ "Крим", за загальними правилами (п. 5.8 Закону №1636).
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів з джерелом їх походження в Україні, є податковий агент (п. 171.2 ПКУ).
Окремо зазначимо, що особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження на території АР Крим або м. Севастополя, звільняються від обов'язків сплати ЄСВ та застосування РРО під час провадження їхньої підприємницької діяльності на такій території (п. 12.3 Закону №1636).
Крім того, тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом N 1207-VII, зупиняється застосування до платників ЄСВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм щодо відповідальність за несплату ЄСВ.
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
На території ВЕЗ "Крим" можуть справлятися місцеві податки та збори з урахуванням особливостей ст. 5 Закону №1636 (п. 5.9 Закону №1636).
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб - власників житлової нерухомості здійснює контролюючий орган за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) (пп. 265.7.1 ПКУ). Тому, з метою визначення загальної бази оподаткування податком на нерухоме майно та отримання пільг із сплати цього податку, Закон №1636 зобов’язує фізичних осіб – власників нерухомості, які мають податкову адресу на іншій території України ніж ВЕЗ "Крим", задекларувати об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у її власності та знаходяться на території ВЕЗ "Крим" (п. 5.10 Закону №1636).
Нагадаємо, сплачується податок за місцем розташування об'єкта нерухомості (пп. 265.9.1 ПКУ).
Щодо плати за землю
Платниками цієї плати згідно із статтею 269 ПКУ є власники земельних ділянок та землекористувачі.
Так, власниками вважаються юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а землекористувачами – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.34 ПКУ).
Водночас, податкова звітність із плати за землю подається до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки, а зараховується плата до бюджетів місцевого самоврядування у визначеному ст. 69 Бюджетного кодексу України порядку. Згідно із змінами, внесеними Законом України від 15.04.2014 №1210 до Бюджетного кодексу, плата за землю зараховується до місцевих бюджетів АР Крим.
Виходячи з вказаних норм, юридичні та фізичні особи - резиденти, які мають земельні ділянки у власності, постійному користуванні та в оренді на території ВЕЗ «Крим», відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону №1636 не є платниками плати за землю на іншій території України.
У випадку, якщо юридичні та фізичні особи - нерезиденти мають земельні ділянки на іншій території України ніж ВЕЗ «Крим», то вони зобов’язані сплачувати плату за землю до відповідних місцевих бюджетів за місцем знаходження земельних ділянок у порядку та за ставками, визначеними р. ХІІІ ПКУ.
Порядок обліку платників податків і зборів передбачає подання нерезидентом до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки для взяття його на облік копій правовстановлюючих документів, якими підтверджується право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України.
Щодо питань валютного регулювання
1. Для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місце проживання) на території ВЕЗ "Крим" та іншими суб’єктами господарювання, є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів). (пп. 6.5. Закону №1636).
2. Згідно з п. 9.1. Закону №1636 на території ВЕЗ "Крим" може застосовуватися мультивалютний режим, за яким в оплату вартості товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) у межах ВЕЗ "Крим", приймається як гривня, так і валюти іноземних країн, включені Національним банком України до 1-2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів.
3. Вимоги законодавства України щодо обов’язкового продажу надходжень (в тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юридичних осіб (філій, відділень, інших відокремлених підрозділів юридичних осіб) з місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим" (п. 9.4 Закону №1636 ). Водночас, отримана резидентом України інвалюта в якості оплати від такої юридичної особи підлягає обов’язковому продажу в загальному поряду. Наразі це 75 % від надходжень (Постанова НБУ від 20.08.2014 р. №515). Це пов’язано з тим, що коментований закон не вносить застережень щодо осіб, які знаходяться на материковій території України.
4. На операції, що здійснюються між резидентами України та особами з місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим", а також на розрахунки за такими операціями не поширюються норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Це означає, що норма щодо 90–денного строку в цьому випадку не застосовуватиметься.
Управління захисту прав платників податків
