Минулого тижня уряд анонсував інституційну реформу Державної фіскальної служби, завершити яку, згідно із заявою міністра фінансів Наталії Яресько, заплановано до кінця 2016 року. Важливість цього кроку також полягає в тому, що реформування ДФС є однією з попередніх умов для виділення Україні другого траншу від МВФ згідно з програмою EFF.
Декларована мета реформи – ліквідація корупції, усунення можливостей для контрабанди та ухилення від податків. У Мінфіні сподіваються завдяки високим технологіям мінімізувати вплив людського чинника і значно скоротити кількість співробітників. Податкову міліцію передбачено «демілітаризувати», щоб вона не була каральним органом. Також заплановано об’єднати ключові сервіси ДФС. За словами міністра, основними завданнями реорганізації також є «збільшення прозорості процесу ухвалення рішень, а також створення системи стримування і противаг, перехресного контролю та внутрішнього аудиту і нагляду зовнішніх експертів».
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк водночас зажадав від керівництва ДФС змінити керівників відділень Служби в регіонах і впродовж кварталу змінити підхід до роботи. «Я вимагаю від Державної фіскальної служби тотальної зміни керівництва на місцях», – сказав він у середу, 24 червня, додавши, що реформа ДФС має бути не косметичною, а «всеосяжною та глибокою». На досягнення відчутних змін у роботі прем’єр відвів три місяці.
До того ж, Кабмін збирається перевести ДФС у підпорядкування Мінфіну. Найбільш корумповані митниці прем’єр запропонував передати в управління західним компаніям.
Фіскальне дежавю
Заяву можна було б сприйняти серйозно, якби прем’єр-міністр узявся до роботи кілька тижнів тому. У цьому разі згадався настільки ж насичений перший брифінг колишнього керівництва ДФС в особі Ігоря Білоуса, Володимира Хоменка та Віталія Науменка, якого трохи пізніше замінили на Анатолія Макаренка. «Диригував» тоді екс-міністр фінансів Олександр Шлапак.
Номінально вибирати попередній склад керівництва ДФС прем’єр доручив бізнесу. Насправді ж у нього в руках опинилися всі важелі впливу на Службу, оскільки як міністр фінансів Шлапак, так і інвестбанкір Білоус, делеговані «від представників бізнесу», були близькими до Яценюка людьми.
У ті часи так само багато говорили про реформу «фіскального монстра», створеного екс-главою Міндоходів Олександром Клименком у кооперації з іншими чиновниками з оточення Віктора Януковича. Насправді модель, побудована колишньою владою, припала до душі прем’єру. Упродовж року нові керівники країни успішно нею користувалися. Обіцяних змін у роботі податкових органів бізнес так і не побачив, хіба що вивіска «Міністерство доходів і зборів» змінилася на іншу – «Державна фіскальна служба».
Кар’єра минулого складу керівництва ДФС закінчилася так само голосно, як і почалася, але тільки з результатами, протилежними до очікуваних. 24 лютого Арсеній Яценюк усунув перших осіб фіскального органу від посад і доручив провести службове розслідування, за результатами якого Макаренка й Хоменка звільнили, а Білоус незабаром сам пішов у відставку – щоб за кілька тижнів очолити Фонд держмайна.
Водночас, члени спеціальної комісії підписалися під нерозголошенням інформації, яку вони отримали під час цієї перевірки – і її результати так і залишилися недоступними для громадськості.
Від прем’єра до президента
Після відставки керівництва ДФС прем’єр пішов далі, доручивши організувати грандіозний конкурс із вибору нового глави із залученням міжнародних HR-компаній та громадськості.
Ідеолог податкової реформи Олена Макеєва, заступник міністра фінансів, на брифінгу, де Мінфін оголосив фіналістів, зазначила, що очолювати Службу має людина, яка не тільки розуміє податки, але й має досвід у керуванні великими компаніями: «Дуже важливо, щоб ця людина була дистанційована як від політичних процесів усередині країни, так і від впливу інтересів фінансово-промислових груп або великого бізнесу».
У запропонованому списку із шести десятків кандидатів, теоретично, такі люди були. Однак нового главу складно назвати людиною, далекою від великого бізнесу й політики. Цю посаду у підсумку посів Роман Насіров – депутат від БПП, глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики, який раніше працював в інвестбанкінгу. Упродовж року – до квітня 2014-го – обіймав посаду заступника голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації.
Потім Насіров отримав собі двох заступників − Сергія Білана і Костянтина Лікарчука. Перший заступник голови ДФС Білан з 1998 року працював в СБУ, займаючи різні посади в оперативному та керівному складі. З 2006 року він став директором ТОВ «Акваленд», а в 2013-му − директором ТОВ «Гелексі-системз». Потім у березні 2014-го повернувся в СБУ. «Він − офіцер, порядна людина, за ним немає жодного факту заплямованості. Три місяці він перебував в АТО», − так представив свого нового колегу Роман Насіров. Проблемою в даному випадку є те, що в українських реаліях для СБУ контрабанда є одним із способів заробітку.
Ще одним заступником глави ДФС став Костянтин Лікарчук. «Ми намагалися знайти людину справді не з системи, яка буде фахівцем і з кришталево чистою репутацією. Костянтин понад 15 років працював у провідних юридичних компаніях. У нього хороша освіта, закордонна. Я думаю, ця людина зможе побудувати правильний режим митної служби України», − такою ремаркою супроводив нове призначення Насіров.
Стверджувати, що Лікарчук «не з системи» − теж складно. Компанія Avellum pernters, в якій раніше працював новий призначенець, цього року стала внутрішнім радником Мінфіну з питань обслуговування зовнішнього боргу України. За даними співрозмовників, зовнішньому раднику − компанії White & Case − таку вказівку дали з Мінфіну.
На підставі чого було надано перевагу саме компанії Лікарчука, у Мінфіні не пояснили. Не прокоментували цей епізод і в самій White&Case. Також у міністерстві не відповіли на запитання, скільки бюджетних коштів буде витрачено на співпрацю з цією структурою. За даними, подібний контракт коштує не менше 30 млн грн, але скільки з них отримає Avellum parnters, а скільки White & Case − невідомо.
Співрозмовники, близькі до Мінфіну, пов’язують Лікарчука з депутатом від БПП Олександром Грановським і стверджують, що той має на нього значний вплив. Сам Грановський, як і Лікарчук, цю інформацію спростовує. «Ми друзі, він мій колишній клієнт», − запевняє Лікарчук. На питання, чи має Олександр Грановський непрямий вплив на прийняття рішень, які знаходяться в межах компетенції першого заступника ДФС, Лікарчук відповів заперечно.
«Півроку у вас немає. У вас є три місяці, щоб платники податків відчули нову податкову культуру», − звернувся Яценюк до нового керівництва ДФС. Дивно, що він не вимагав подібних речей у попереднього керівництва Служби, яке було підконтрольним йому. Тепер же прохання прем’єра може залишитися непочутим: головні посади в ДФС зайняли люди, близькі до Адміністрації президента. А тому непряму відповідальність за реформу фіскальних органів тепер несе глава держави. Чи захоче він міняти цю систему?
Зміниться форма, але не суть…
Вже минуло більше року з моменту ліквідації Міндоходів, проте позитиву у ставленні бізнесу до роботи як податкової служби, так і митних органів не додалося. «Податкова міліція як вривалася, так і вривається; хабарів як вимагали, так і вимагають; всі питання анулювання свідоцтва платника ПДВ за незнаходження за місцем реєстрації − як були, так і залишаються; зустрічні звірки як були, так і залишаються − коли нічого не можна довести і пишеться, що платник проводить якісь нереальні операції, які оскаржити не можна», − перераховує проблеми віце-президент УСПП Юлія Дроговоз. При цьому вона додає, що зараз навіть усе це здається дрібницями в порівнянні з електронним адмініструванням − це ноу-хау затьмарило собою всі негативи, які раніше спостерігалися в роботі з податковою.
Якщо говорити про митницю, то в деяких випадках ситуація стала ще гіршою, ніж при Міндоходів. Один із прикладів − «вмираючі» порти південного напрямку. «Пішло дуже багато вантажів. Практично всі «західники», як ми їх називаємо, які возили вантажі до Львова, до Чернівців, − вони всі перейшли працювати в польські порти. Тільки тому, що у нас мінімум 400-500 доларів різних хабарів, незрозумілі форми контролю… Клієнти люблять прогнозовану логістику, коли ти розумієш, скільки будеш платити, і за який термін твій контейнер буде оброблено», − розповідає заступник гендиректора Асоціації міжнародних експедиторів України Олександр Захаров, додаючи, що в цій сфері було задіяно десятки тисяч людей.
При цьому для самих представників ДФС як не було, так і не вводиться ніякої відповідальності. У нинішньому ж перетворенні ДФС зміни відбудуться швидше формальні, а не по суті. «Підпорядкованість ДФС Міністерству фінансів − це не реформа. Про це йшлося, ще коли рік тому створювалася сама служба. Потім в останній момент її підпорядкували Кабміну, тепер знову підпорядкували Мінфіну. Але по суті Мінфін і так мав вплив на ДФС, займався формуванням податкової політики. Це реформа?», − дивується Юлія Дроговоз, додаючи, що особливої конкретики в задекларованих нововведеннях немає.
Враховуючи те, що Україна підписала Договір про Асоціацію з ЄС, у пошуках орієнтирів далеко ходити не треба, а слід як мінімум адаптувати внутрішнє законодавство до європейського. За словами екс-міністра економіки Сергія Терьохіна, у програмі про Асоціацію на зміну законів, прийняття регламентів і директив ЄС щодо адміністрування податків України відведено трирічний термін. «Для того, щоб адаптувати наше законодавство, було прийнято два закони. Перше − прибрали подвійну сертифікацію по фармацевтичних продуктах, і друге − щоб аграрії не давали посилання на походження продукту, коли вони експортують свою продукцію в ЄС. Теоретично до кінця цього року таких законів треба прийняти десь 60», − підкреслює Терьохін.
Враховуючи низку подібних факторів, виникає закономірне питання: а чи є взагалі бажання у представників української влади змінювати щось у роботі податкової служби? Поки що співрозмовники більш схильні до того, що це ще одна «реформа заради реформи», яку потрібно провести для отримання чергового траншу від МВФ.
У відносинах бізнесу і фіскальних органів очікувати змін у найближчому майбутньому не варто. «Доки не з’явиться відповідальність конкретного податківця, до тих пір не буде порядку. Але податкова принципово не хоче приймати [такі правила] і брати відповідальність [на себе]. Бо, мовляв, якщо на них буде відповідальність, вони нічого робити не будуть», − резюмує в розмові представник бізнесу на правах анонімності.
Олександр Мойсеєнко