Починаючи з 1997 року в Україні що два роки вітчизняне податкове законодавство кардинально змінюється. Пам’ятаючи про це правило, можна припустити, що новий 2018 рік не принесе радикальних змін і дасть бізнесу невеликий перепочинок. Проте це не означає, що змін не буде зовсім. Кабміну та Верховній Раді доведеться попрацювати над тими помилками, які вони встигли зробити у 2017-му, переконаний експерт Реанімаційного пакета реформ Ілля Несходовський, - пише "UBR".
«Треба змінювати підходи так, щоб усі підприємства мали рівні умови для конкуренції. Тому що будь-які преференції першими отримають наближені до влади. Те саме стосується і податків. Треба, щоб компанії змагалися в ефективності, а не хто менше заплатить податків державі», — наголосив він.
Проте ці мрії, швидше за все, розіб'ються об сувору реальність. Експерти виокремлюють три основні тренди, які дадуться взнаки наступного року:
- боротьба з офшорами;
- боротьба з контрабандою;
- вдосконалення адміністрування ПДВ.
Боротьба з мінімізаторами
У поточному році платники пережили чимало податкових нововведень, найважливішим з яких стало запровадження системи електронного адміністрування ПДВ. Її доопрацювання триває досі. Тим часом президент оголосив про запровадження з 2019 року податку на виведений капітал. Саме ці дві зміни, на думку віце-президента УСПП Юлії Дроговоз, будуть визначальними для українського бізнес-клімату наступного року.
Національна рада реформ давно схвалила закон про податок на виведений капітал, але він так і не був прийнятий і знову повернувся до нацради. За словами народного депутата Олександра Кірша, влада обрала тактику «не відмовляти, але й не схвалювати».
Формальною причиною перенесення термінів запровадження податку на виведений капітал у Мінфіні називають можливу «дірку» в надходженнях розміром 25-40 млрд грн.
«Водночас при доопрацюванні бюджету на 2018 рік між першим і другим читанням уряд легко збільшив прибуткову частину на 36,6 млрд грн. Тобто це причина надумана. Просто президент дає ще рік на те, щоб зацікавлені особи і компанії знайшли можливість вивести свої офшорні схеми з-під майбутнього оподаткування», — вважає Ілля Несходовський.
Крім того, нині активізувалися прихильники боротьби з контрабандою, вимагаючи мало не поголовного оснащення торгових точок касовими апаратами, контролю поштових відправлень, реформи податкової служби. Тут головний удар, за словами Юлії Дроговоз, підпадає на малий бізнес, хоча через нього тільки відбувається реалізація партій товару, завезеного без сплати податків великими гравцями.
Боротьба з контрабандою
Як наголошує голова ради ГО «Інститут податкових реформ» Олена Хотенко, щорічні втрати бюджету від несплати податків оцінюються від 97 до 162 млрд грн. Із них понад половина припадає на контрафакт. Ще близько 10-12 млрд грн припадає на фіктивний податковий кредит у системі електронного адміністрування ПДВ.
«Якщо говорити про приховування виручки ФОП, то йдеться про 1,5 млрд грн. Але держава вважає за краще боротися з тими, хто приховує найменше. Ми запровадили систему блокування податкових накладних, хоча головні втрати у сфері митниці», — зазначила О. Хотенко.
«Інститут податкових реформ» проаналізував ввезення годинників та айфонів, порівнюючи статистику інших країн щодо експорту в Україну і що було сплачено тут. Різниця — 18 млрд грн ввізного ПДВ, які загубилися на митниці за рахунок заміщення в документах товарних позицій.
Саме тут треба шукати резерви для наповнення бюджету, а не пресувати реальний бізнес, вважають експерти. Поки є контрабанда, організовувати виробництво в Україні невигідно. Адже без сплати податків імпорт із Чехії, Польщі, Туреччини або Китаю буде на 20% дешевшим за український аналог за іншими аналогічними умовами.
Влада боротиметься з «піджаками» (фізособи, які переносять товари через кордон ніби для особистого споживання), підпільними складами на кордоні, перевізниками партій товару, реалізаторами на ринках та іншими учасниками наявних схем безподаткового ввезення товарів. Перші ластівки цієї боротьби — масштабна спецоперація силовиків на Закарпатті в середині листопада, під час якої застосовувалися навіть бронетехніка та гелікоптери.
Заразом відбуватиметься масова фіскалізація бізнесу, або простіше кажучи, поголовне встановлення касових апаратів, щоб контролювати кінцеву реалізацію товарів.
«Кого і як це стосуватиметься, наразі не можу сказати. Ці ініціативи щойно почали розроблятися», - констатував Ілля Несходовський.
У листопаді з'явився законопроект №7281, яким пропонується дозволити фізособам-підприємцям, які не зобов'язані застосовувати РРО, але бажають добровільно їх використовувати, здійснювати купівлю за рахунок зменшення на цю суму зобов'язань з єдиного податку.
За словами експертів, найдрібнішому бізнесу можуть, наприклад, дозволити користуватися замість РРО планшетами і смартфонами. Нині якраз завершується відповідний експеримент.
Не менше проблем пов'язано з найскладнішим та «найбруднішим» (через кількість махінацій) ПДВ.
Новий старий ПДВ
Цей податок найкраще було б скасувати, як вважає нардеп Олександр Кірш. Оскільки цей податок запроваджувався для обмеження попиту.
«Але у нас не вистачає ні доданої вартості, ні належного попиту»,- наголосив Кірш.
Утім, це якраз малоймовірно. Більш реальний вихід із ситуації експерти вбачають у застосуванні диференційованої ставки податку, як в ЄС, наприклад, для соціальних товарів. А в нас тільки на ліки є ставка ПДВ 7%. Тим часом диференційовані ставки ПДВ могли б стимулювати виробництво.
Другою проблемою цього податку є система його адміністрування. Крім депутатського законопроекту №7115, яким пропонується повернути систему адміністрування ПДВ у тестовий режим, Мінфін готує свій варіант закону, який покликаний удосконалити процедури блокування податкових накладних*. Тож багато що залежатиме від того, яка концепція візьме гору.
Повернення до ручного режиму, на думку Іллі Несходовського, означає повернення податкових ям під контролем ДФС.
Костянтин Симоненко
***
*7 грудня 2017 року прийнято Закон, згідно з яким систему ризиків з ПДВ буде тимчасово зупинено. Докладніше тут>>