16 січня ВРУ у другому читанні та в цілому прийняла проєкт закону №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Про це читайте тут.
Варто наголосити, що багато зауважень від Європейської Бізнес Асоціації в документі нарешті було враховано. Так, серед основних досягнень йдеться про:
- Недопущення погіршення порядку нарахування ПДВ у разі експорту товарів.
- Зменшення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних по ПДВ та розрахунків коригування, які не надається отримувачу (покупцю) (ст. 120-1 ПКУ). Крім того, статтю доповнено ретроспективною нормою щодо штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних по ПДВ та розрахунків коригування, які не надається отримувачу (покупцю) у період з 1 січня 2017 року по 2020 рік. (ст. 120.1 ПКУ, прикінцеві положення).
- Недопущення збільшення строку податкових перевірок. А також недопущення розширення підстав для проведення позапланових перевірок (ст. 78).
- Упереджено введення змін по податковим різницям, зокрема, зміни щодо порядку визнання курсових різниць у податковому обліку (пп.140.4.5 ПКУ).
- Упереджено запровадження жорстких правил щодо врахування процентів по боргових зобов’язаннях у податковому обліку з податку на прибуток (пп.140.2 ПКУ).
- Відтерміновано збільшення податкового навантаження на окремі галузі (зокрема, тютюнову галузь, гірничо-металургійний комплекс) до 2021 року.
- Відхилено зміни по збільшенню ставки рентної плати за видобування енергетичного вугілля та залишені понижуючі коефіцієнти рентної плати на видобування корисних копалин.
- Збережено пільги на буріння нових газових свердловин, а також свердловин для підтримки обсягу видобування із старих родовищ.
- Збережено пільгу по акцизу на електроенергію з відновлювальних джерел. А також врегульовано зміни до визначення бази нарахування акцизу на електричну енергію, у зв’язку з запровадженням Закону України №2019-VIII Про ринок електроенергії.
- Збережено строки давності по ст.102 при проведенні перевірок, а у випадку подання уточнюючих розрахунків до декларацій – збільшення строків тільки в межах уточнень.
- Виключено норму щодо збільшення можливостей ДПС при застосуванні штрафних санкцій, яка передбачала можливість накладення штрафів відповідно до Постанови КМУ №790, механізм якої значно простіший від порядку оформлення ППР.
- Скасування дискримінаційних «соєвих правок», аби відновити справедливі умови оподаткування та добросовісну конкуренцію на аграрному ринку (виключено п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
- Відтермінування до 2021 року застосування значної частини змін (зокрема, щодо контрольованих іноземних компаній).
Водночас, законопроект залишає велику кількість суперечливих норм.
Зокрема, по умовним дивідендам (пп.14.1.49 ПКУ). Нове поняття в законопроекті, яке прирівнює ряд операцій до фактичної виплати дивідендів із нарахуванням та сплатою податку на доходи нерезидентів. Хоча, на відміну від попередньої редакції, авансові внески з податку на прибуток не будуть застосовуватись до таких дивідендів та незважаючи на відтермінування застосування норми про «умовні» дивіденди до 2021 року, зважаючи на можливе широке фіскальне трактування даних положень, платники податків з високою вірогідністю зіткнуться із донарахуванням податку.
На жаль, незважаючи на аргументовані заперечення з боку Асоціації, було залишено (хоча й з деякими змінами) норму про застосування принципу ділової мети. Асоціація наголошує, що у поточній редакції зазначена норма здатна створити значні перешкоди для діяльності добросовісних платників податків.
Запровадженню дискреційної норми до ст. 124 щодо розміру штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання. Запропоновані зміни створюють підґрунтя для додаткових спорів між платниками та контролюючими органами, збільшують суб’єктивізм та покладають додаткове навантаження на платників.
Бізнес-спільнота все ж сподівається, що депутати усвідомлюють, не всі проблемні питання та неузгодженості даного проекту закону були виявлені у «турборежимі» підготовки змін до Податкового кодексу України.
Бізнес очікує, що народні обранці будуть готові виправляти неточності та помилки, виявлені згодом, з такою ж швидкістю, з якою приймався закон. Водночас, не виключаємо, що потреба у таких виправленнях виникне ще до його підписання Президентом України та початку застосування нового закону (як це неодноразово траплялося в практиці законотворення в Україні).
***
Читайте також: