Бізнес-спільнота, об’єднана Європейською Бізнес Асоціацією, Американською торговельною палатою в Україні та Спілкою українських підприємців, звернулася до Верховної Ради України з проханням переглянути підходи до регулювання нікотиновмісних виробів, викладені у законопроєкті №14110-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотиновмісних продуктів”.
Асоціації вдячні Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування за залучення представників бізнесу до роботи профільної робочої групи та відкритість до обговорення спірних положень законопроєкту.
Водночас результати аналізу допрацьованого документа №14110-д свідчать про наявність суттєвих ризиків для економіки та регуляторного середовища.
Фактична заборона замість регулювання
Законопроєкт передбачає обмеження вмісту нікотину в нікотиновмісних виробах для орального застосування на рівні 1 мг на порцію. На практиці це унеможливлює виробництво, імпорт і реалізацію більшості таких виробів, які сьогодні легально представлені на українському ринку. Адже найбільш поширеними в Україні є саме вироби із вмістом нікотину 3-20 мг.
Серед можливих негативних економічних наслідків такого рішення:
- скорочення надходжень до державного бюджету від акцизного податку та ПДВ. За оцінками, втрати можуть становити близько 1,2 млрд грн на рік – це підтверджують розрахунки Міністерства фінансів – з подальшим зростанням до 1,5–2 млрд грн щорічно;
- зростання тіньового ринку через наявний попит. Попередній досвід заборони ароматизованих електронних сигарет показав, що така політика призводить до масового переходу ринку в нелегальний сегмент і значних бюджетних втрат.
Це ілюструють дані дослідження KANTAR, які показують, що частка нелегальної продукції на ринку електронних сигарет становить майже 94% у 2025 році, а щорічні втрати бюджету лише від несплати акцизного податку перевищують 5 млрд грн.
Невідповідність міжнародній практиці
Регуляторні неузгодженості
Окреме занепокоєння у бізнесу викликають положення щодо: зміни визначення “тютюнових виробів” з включенням до нього нікотиновмісних продуктів без тютюну, що не узгоджується з Директивою ЄС 2014/40/ЄС. Про це, зокрема, йдеться і у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради щодо законопроєкту запровадження стандартизованого пакування та вимоги щодо розміщення медичних попереджень на 65% поверхні упаковки. Це перевищує підходи країн ЄС (де для таких виробів діє регулювання 30%) та може порушувати права споживачів та інтелектуальної власності у використанні торговельної марки.