• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Склад для зберігання пального у 2026 році: правила будівництва, введення в експлуатацію та отримання ліцензії

Вилучено з «Моїх новин»

Плануєте побудувати склад для зберігання пального? Необхідно пройти весь шлях: від проєктування та введення складу в експлуатацію до його реєстрації, встановлення витратомірів і рівнемірів та отримання ліцензії. Розглянемо кожен етап окремо

Склад для зберігання пального у 2026 році: правила будівництва, введення в експлуатацію та отримання ліцензії
  1. Кому потрібний спеціалізований склад для зберігання пального?
  2. Як оформити будівництво складу для зберігання пального?
  3. Подання заяви за ф. №20-ОПП
  4. Реєстрація акцизного складу і платника акцизного податку
  5. Як отримати витяг із Реєстру? (Покроковий порядок заповнення заяви)
  6. Зразки заповнення Заяв та окремі нюанси
  7. Реєстрація на акцизному складі резервуарів, рівнемірів та витратомірів
  8. Отримання ліцензії на право зберігання пального
  9. Висновки

Кому потрібний спеціалізований склад для зберігання пального?

Власний склад для зберігання пального потрібен суб’єктам господарювання, які споживають великі обсяги палива для безперервної роботи, прагнуть зекономити на оптових закупівлях або забезпечити енергонезалежність (живлення потужних генераторів).

Якщо на вашому підприємстві заправляння транспорту відбувається на сторонніх АЗС і на території підприємства воно знаходиться лише в паливних баках транспортних засобів, то, звісно, що склад для пального вам не потрібен. 

Якщо ви зберігаєте пальне «про запас» у кількох каністрах або в іншій споживчій тарі ємністю до 60 л, його треба зберігати у спеціально відведеному для цього місці, із дотриманням усіх правил протипожежної безпеки, але будувати великий спеціалізований склад для цього не потрібно. 

А от якщо йдеться про зберігання великих обсягів палива, як для власних потреб, так і для надання послуг із зберігання іншим суб’єктам господарювання, без спеціалізованого складу не обійтися.

Як оформити будівництво складу для зберігання пального?

Будівництво складу для зберігання пального здійснюють відповідно до загальних вимог містобудівного законодавства, установлених Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038) та Порядком виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженим постановою КМУ від 13.04.2011 №466 (далі – Порядок №466), з урахуванням спеціальних вимог, що залежать від характеристик, призначення та технологічних параметрів об’єкта.

Оформлення земельної ділянки

Насамперед замовник повинен мати право власності або користування земельною ділянкою, на якій планується розмістити склад. Її цільове та функціональне призначення має допускати заплановане будівництво (ст. 24, 26 Закону №3038).

Після цього отримують вихідні дані для проєктування, зокрема містобудівні умови та обмеження, технічні умови і завдання на проєктування – залежно від характеристик об’єкта та вимог законодавства (ст. 29, 30 Закону №3038).

Визначаємо клас наслідків об’єкта

Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проєктною організацією за погодженням із замовником будівництва – СС1, СС2 або СС3 (ст. 32 Закону №3038; ДСТУ 8855:2019 «Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)»).

Від класу наслідків залежатиме:

  • необхідність проведення експертизи проєкту;
  • вид документа, що дає право на будівельні роботи;
  • порядок прийняття закінченого об’єкта в експлуатацію (ст. 31, 34, 37, 39 Закону №3038; Порядок №466; Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 №461).

Клас наслідків визначають у проєктній документації відповідно до будівельних норм. Не варто автоматично вважати будь-який склад пального об’єктом СС2 або СС3: це залежить від місткості, характеристик, можливих наслідків аварії, кількості людей та інших розрахункових показників (ст. 32 Закону №3038; ДСТУ 8855:2019).

Розробляємо проєктну документацію

Проєкт складу розробляють на підставі вихідних даних із залученням відповідальних виконавців, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати (ст. 717 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність»; ст. 31 Закону №3038; Порядок розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів, затверджений наказом Мінрегіону від 16.05.2011 №45).

У проєкті, зокрема, визначають:

  • розміщення будівель, резервуарів і технологічного обладнання;
  • схеми зливу, наливу та переміщення пального;
  • інженерні мережі;
  • системи пожежного й техногенного захисту;
  • заходи для локалізації аварійних розливів;
  • рішення з охорони довкілля (Порядок №45; ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»; ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги»; ВБН В.2.2-58.1-94 «Проєктування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа»).

Проєктна документація підлягає експертизі у випадках, визначених ст. 31 Закону №3038. Зокрема, обов’язкова експертиза передбачена для проєктів об’єктів із середніми та значними наслідками – СС2 і СС3 (ч. 4 ст. 31 Закону №3038).

Вносимо документацію до ЄДЕССБ

Проєктна документація, експертний звіт та інші документи створюються або вносяться до Реєстру будівельної діяльності через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ст. 22-1, 22-2 Закону №3038; Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затверджений постановою КМУ від 23.06.2021 №681).

Учасники будівництва працюють через електронні кабінети ЄДЕССБ у межах своїх повноважень. Зокрема, проєктувальник вносить проєктну документацію, експертна організація – експертний звіт, а замовник подає документи для набуття права на виконання робіт (ст. 22-2 Закону №3038; Порядок №681).

Порядок роботи системи визначено постановою КМУ від 23.06.2021 №681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».

Оформлюємо підготовчі роботи

До підготовчих можуть належати огородження будівельного майданчика, облаштування тимчасових споруд і під’їздів, підведення тимчасових інженерних мереж, знесення будівель, винесення мереж та інші роботи з підготовки ділянки (ст. 35 Закону №3038; Порядок №466).

Підготовчі роботи можна виконувати:

  • на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих робіт; або
  • на підставі документа, що вже дає право виконувати будівельні роботи (ст. 35 Закону №3038; Порядок №466).

Окреме повідомлення про підготовчі роботи не потрібне, якщо вони виконуються на підставі зареєстрованого повідомлення про початок будівельних робіт або отриманого дозволу на їх виконання (ст. 35 Закону №3038; Порядок №466).

Набуваємо право на будівельні роботи

Розпочинати будівництво можна лише після оформлення документа, передбаченого для відповідного класу наслідків (ст. 34, 36, 37 Закону №3038).

Для об’єктів класу СС1 право на виконання робіт виникає після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ст. 36 Закону №3038).

Для об’єктів класів СС2 і СС3 необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт. Його видає відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю на підставі заяви та відомостей, передбачених законодавством (ст. 37 Закону №3038).

Документи подають в електронній формі через електронний кабінет ЄДЕССБ або іншу інтегровану з нею державну інформаційну систему (ст. 22-1, 22-2 Закону №3038).

Виконання будівельних робіт без належного повідомлення або дозволу вважається самочинним будівництвом.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. (ст. 376 ЦКУ; ст. 34–37 Закону №3038Закон України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»).

Організовуємо виконання будівництва

Після набуття права на будівельні роботи замовник забезпечує:

  • виконання робіт відповідно до затвердженого проєкту;
  • авторський нагляд проєктувальника;
  • технічний нагляд;
  • залучення підрядників, які мають право виконувати відповідні роботи;
  • ведення виконавчої документації;
  • дотримання будівельних норм і вимог пожежної, техногенної та екологічної безпеки (ст. 9, 11 Закону №687; ст. 26, 31 Закону №3038; Порядок здійснення авторського нагляду та Порядок здійснення технічного нагляду, затверджені постановою КМУ від 11.07.2007 №903; ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»).

Якщо під час будівництва змінюються замовник, генеральний підрядник, відповідальні виконавці або істотні проєктні рішення, відповідні відомості потрібно актуалізувати у встановленому порядку в Реєстрі будівельної діяльності (ст. 22-2, 36, 37 Закону №3038; Порядок №466; Порядок №681).

Проводимо пусконалагоджувальні роботи

Після завершення будівництва перевіряють готовність об’єкта до експлуатації. Зокрема, проводять випробування та пусконалагодження:

  • резервуарів і трубопроводів;
  • насосного й технологічного обладнання;
  • систем електропостачання, вентиляції та водовідведення;
  • пожежної сигналізації та пожежогасіння;
  • систем контролю, автоматизації і протиаварійного захисту (затверджена проєктна документація; ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги»; ВБН В.2.2-58.1-94).

Також оформлюють виконавчу документацію, акти випробувань, документи технічної інвентаризації та акт готовності – якщо його складання передбачене для відповідного об’єкта (ст. 39 Закону №3038; Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 №461; ДБН А.3.1-5:2016).

Приймаємо склад в експлуатацію

Порядок прийняття закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію затверджено постановою КМУ від 13.04.2011 №461.

Спосіб прийняття залежить від класу наслідків:

  • об’єкти СС1 приймають в експлуатацію шляхом реєстрації декларації про готовність;
  • об’єкти СС2 і СС3 – на підставі акта готовності шляхом видачі сертифіката (ч. 1, 2 ст. 39 Закону №3038).

Документи щодо об’єктів СС2 і СС3 подають виключно в електронній формі через електронний кабінет або інтегровану з ЄДЕССБ державну систему (п. 3-1 Порядку №461).

Датою прийняття об’єкта в експлуатацію є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатувати склад до його прийняття в експлуатацію заборонено (ч. 8 ст. 39 Закону №3038).

Що робити після введення складу в експлуатацію?

Прийняття будівлі або споруди в експлуатацію ще не дає автоматичного права здійснювати операції з пальним. До початку такої діяльності суб’єкту господарювання потрібно, взаємодіючи з ДПС:

  1. подати заяву про об’єкт за ф. №20-ОПП (п. 63.3 ПКУ);
  2. зареєструватися платником акцизного податку – за наявності підстав (пп. 212.3.4 ПКУ);
  3. зареєструвати акцизний склад – (пп. 230.1.2 ПКУ; п. 6 Порядку №408);
  4. зареєструвати резервуари, витратоміри й рівнеміри (пп. 230.1.2 ПКУ);
  5. отримати ліцензію на відповідний вид діяльності з пальним (ст. 28 Закону №3817).

Подання заяви за ф. №20-ОПП

Відповідно до п. 63.3 ПКУ та п. 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588) об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків і зборів. Інформація про такі об'єкти підлягає поданню до контролюючого органу заявою за ф. №20-ОПП.

Отже, обов'язок щодо подання заяви за ф. №20-ОПП не залежить від того, чи буде відповідне приміщення або територія визнане акцизним складом. Достатньо того, що такий об'єкт є об'єктом, пов'язаним з оподаткуванням, зокрема щодо нього можуть виникати обов'язки зі сплати податку на нерухоме майно.

Заяву за ф. №20-ОПП подають до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням чи через який провадиться діяльність.

Якщо ж склад для зберігання є ще й акцизним, то зробити це потрібно до реєстрації платником акцизного податку та/або акцизного складу, оскільки під час такої реєстрації щодо кожного акцизного складу зазначають ідентифікатор об'єкта оподаткування, сформований на підставі відомостей, поданих заявою за ф. №20-ОПП (пп. 6, 7 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 №408).

Увага!

Якщо на одному акцизному складі (за однією адресою) розміщено кілька ємностей для зберігання пального, що належать одному розпоряднику, у заяві за ф. №20-ОПП їх можна не зазначати окремо. У такому разі достатньо відобразити територію або приміщення, де вони розташовані, як один об'єкт оподаткування, застосувавши принцип укрупнення інформації.

Порядок заповнення заяви за ф. №20-ОПП можна переглянути тут: «Заява за формою №20-ОПП: покрокова інструкція із заповнення та подання у 2026 році»

Реєстрація акцизного складу і платника акцизного податку

Коли потрібно реєструватися платником акцизного податку?

Особи, які планують здійснювати реалізацію пального або спирту етилового, зобов'язані до початку такої діяльності зареєструватися платниками акцизного податку (пп. 212.3.4 ПКУ). Тому насамперед слід визначити, які операції ПКУ відносить до реалізації пального.

Для цілей розд. VI ПКУ реалізацією пального є будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності або без такого переходу, за плату або безоплатно, якщо така передача здійснюється з акцизного складу чи акцизного складу пересувного:

  • до іншого акцизного складу;
  • до акцизного складу пересувного;
  • для власного споживання або промислової переробки;
  • будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 ПКУ).

Водночас не всі операції з пальним визнаються його реалізацією. Зокрема, не належать до реалізації:

  • передача пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій, які здійснюють виробники такого пального;
  • передача пального суб'єктам господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу чи акцизного складу пересувного, якщо пальне використовується виключно для власного споживання або промислової переробки (пп. 14.1.212 ПКУ).

Акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. 14.1.6 ПКУ).

Своєю чергою, ця територія не є акцизним складом, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів. 
  • суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії). При розрахунку обсягу пального беруться дані за весь календарний рік, а не за окремою.
  • використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, якщо заплановані операції відповідають визначенню реалізації пального за пп. 14.1.212 ПКУ, суб’єкт господарювання повинен перевірити наявність обов’язку зареєструватися платником акцизного податку. Окремо необхідно визначити, чи відповідає приміщення або територія визначенню акцизного складу за пп. 14.1.6 ПКУ та чи не застосовуються передбачені цим підпунктом винятки.

Як зареєструватися платником акцизного податку?

Для реєстрації платником акцизного податку потрібно не пізніше ніж за три робочі дні до початку реалізації пального або спирту етилового подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за формою №1-АКПС (далі – заява за ф. №1-АКПС) (пп. 212.3.4 ПКУ, п. 6 Порядку №408).

Заяву за ф. №1-АКПС подають виключно в електронній формі з використанням засобів електронного зв'язку. Вона має бути підписана кваліфікованим електронним підписом керівника юридичної особи, ФОП або їх уповноваженого представника. Датою подання заяви вважається дата та час, зазначені у першій квитанції про її доставку (п. 6 Порядку №408).

Як реєструються акцизні склади?

Разом із реєстрацією особи платником акцизного податку одночасно реєструються всі акцизні склади, введені в експлуатацію на дату подання заяви (п. 6 Порядку №408).

Якщо новий акцизний склад вводиться в експлуатацію вже після реєстрації особи платником акцизного податку, розпорядник акцизного складу подає окрему заяву з відміткою про реєстрацію такого акцизного складу (п. 6 Порядку №408).

Після реєстрації акцизному складу автоматично присвоюється уніфікований номер. Саме за ним склад обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Звертаємо увагу!

Присвоєний під час реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового уніфікований номер акцизного складу, з якого реалізовано/на який отримано пальне або спирт етиловий, є обов’язковим реквізитом, що зазначається під час складання акцизної накладної (п. 6 Порядку №408).

Коли ДПС зареєструє платника?

Контролюючий орган реєструє особу платником акцизного податку не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви. Якщо заява заповнена з порушеннями або не виконано вимоги законодавства, ДПС надсилає повідомлення про необхідність подати нову заяву (п. 7 Порядку №408).

Заява не приймається/реєстрація не здійснюється або платнику надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви у випадках, передбачених п. 7 Порядку №408, зокрема:

  • порушено вимоги законодавства щодо електронного документообігу чи електронних довірчих послуг;
  • заяву складено не за встановленою формою або з порушенням порядку її заповнення чи подання;
  • заявник уже зареєстрований платником акцизного податку за видом діяльності, зазначеним у заяві;
  • у заяві одночасно обрано два види діяльності – реалізацію пального та реалізацію спирту етилового;
  • у ДПС відсутні відомості про чинну ліцензію:
    • на виробництво спирту етилового – для осіб, які реєструються платниками з реалізації спирту етилового;
    • на виробництво, оптову чи роздрібну торгівлю пальним або його зберігання – для осіб, які реєструються платниками з реалізації пального;
  • щодо зазначеного в заяві акцизного складу не подано заяву за ф. №20-ОПП або за її даними об’єкт закритий чи не експлуатується розпорядником;
  • до ЄДР внесено запис про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП;
  • у заяві на реєстрацію зазначено вже зареєстрований акцизний склад або під час зміни даних чи анулювання наведено уніфікований номер складу, який не зареєстрований за цим платником у СЕАРП та СЕ (п. 7 Порядку №408).

Як отримати витяг із Реєстру? (Покроковий порядок заповнення заяви)

Платник акцизного податку може отримати витяг із Реєстру, подавши відповідний електронний запит. Крім того, ДПС автоматично формує та надсилає витяг у день реєстрації платника, реєстрації нового акцизного складу або виключення платника з Реєстру (п. 8 Порядку №408).

Ось порядок заповнення заяви:

1. Контролюючий орган, до якого подається заява

У реквізиті зазначають код і повне найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника. Під час формування заяви в Електронному кабінеті або іншому програмному забезпеченні ці дані, як правило, заповнюються автоматично. Якщо цього не відбулося, код контролюючого органу можна обрати з відповідного довідника.

2. Дія та вид діяльності

У цьому розділі обирають мету подання заяви. Залежно від ситуації проставляють позначку навпроти одного із варіантів:

  • «Реєстрація платником податку» – якщо особа вперше реєструється платником акцизного податку;
  • «Реєстрація акцизного(их) складу(ів)» – якщо після реєстрації платника потрібно зареєструвати новий акцизний склад;
  • «Зміни відомостей про акцизний(і) склад(и)» – у разі зміни відомостей щодо зареєстрованого акцизного складу;
  • «Анулювання реєстрації платника податку» – у разі припинення діяльності як платника акцизного податку;
  • «Анулювання реєстрації акцизного(их) складу(ів)» – якщо потрібно скасувати реєстрацію акцизного складу.

Обов’язково зазначають вид діяльності: «Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового». Одночасний вибір обох видів діяльності не допускається.

3. Особа

У цьому розділі зазначають тип платника – юридична особа чи фізична особа – підприємець.

Юридичні особи наводять код за ЄДРПОУ, а фізичні особи – підприємці – реєстраційний номер облікової картки платника податків. Якщо ФОП через свої релігійні переконання відмовився від отримання РНОКПП і має відповідну відмітку в паспорті, зазначають серію (за наявності) та номер паспорта.

Для договорів про спільну діяльність зазначають реєстраційний (обліковий) номер такого договору.

4. Найменування або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності)

Юридичні особи зазначають повне найменування відповідно до ЄДР. Фізичні особи – підприємці наводять прізвище, ім'я та по батькові (за наявності).

5. Відомості про акцизні склади

Цей розділ заповнюють під час реєстрації акцизного складу, внесення змін до відомостей про нього або анулювання його реєстрації. Якщо особа вперше реєструється платником акцизного податку, у цьому розділі зазначають усі введені в експлуатацію акцизні склади.

Для кожного акцизного складу заповнюють окремий рядок:

  • Графа 1 – порядковий номер запису;
  • Графа 2 – найменування акцизного складу;
  • Графа 3 – уніфікований номер акцизного складу. Його зазначають лише у разі внесення змін до відомостей про акцизний склад або анулювання його реєстрації. Під час первинної реєстрації цю графу не заповнюють – номер присвоюється автоматично засобами СЕАРП;
  • Графи 4–6 – місцезнаходження акцизного складу: код адміністративно-територіальної одиниці, область, район, населений пункт, а також адреса (вулиця, номер будинку, офісу тощо). Якщо змінюється місцезнаходження акцизного складу, зазначають нову адресу;
  • Графи 7–11 – реквізити документа, що підтверджує право власності або користування приміщенням чи територією акцизного складу. Ці графи заповнюють лише під час реєстрації платника або реєстрації акцизного складу у разі здійснення діяльності з реалізації пального;
  • Графи 12–13 – код і найменування типу об'єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об'єктів оподаткування;
  • Графа 14 – ідентифікатор об'єкта оподаткування, зазначений у заяві за ф. №20-ОПП;
  • Графа 15 – ознака виду акцизного складу. Залежно від виду складу зазначають один із кодів від 1 до 4.

Ознака виду акцизного складу:

  • 1 – акцизний склад, на якому здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), який обладнується лише витратомірами – лічильниками на кожному місці відпуску готової продукції (пального) наливом з такого акцизного складу;
  • 2 – акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасування, а також скрапленого газу природного, бензолу, які не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками;
  • 3 – інший акцизний склад;
  • 4 – митний ліцензійний склад.

6. Підтвердження достовірності відомостей

У цьому розділі платник підтверджує достовірність відомостей, наведених у заяві.

7. Підписант

Зазначають особу, яка підписує заяву: керівника юридичної особи, уповноважену особу, ФОП або представника ФОП. Також наводять ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податків (або серію та номер паспорта – у передбачених законодавством випадках), дату та накладають кваліфікований електронний підпис.

Зразки заповнення Заяв та окремі нюанси

Зразок 1. Заява про реєстрацію платника акцизного податку

(Завантажити)

Заява про реєстрацію платника акцизного податку

Зразок 2. Заява про реєстрацію нового акцизного складу

(Завантажити)

Заява про реєстрацію нового акцизного складу

Зверніть увагу на заповнення Заяви в окремих випадках:

У разі введення нового(их) акцизного(их) складу(ів) в експлуатацію

  • у розд. 2 «Дія та вид діяльності» (далі – Розділ 2) проставляється позначка «Реєстрація акцизного(их) складу(ів)» та позначка для відповідного виду діяльності – «Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»;
  • у розд. 5 «Відомості про акцизні склади» (далі – Розділ 5) зазначається інформація про ті акцизні склади, що введені в експлуатацію після реєстрації особи платником акцизного податку і підлягають реєстрації;
  • графи 7 – 11 (інформація про документ, що підтверджує право власності чи користування приміщенням та/або територією, що належить до акцизного складу) Розділу 5 заповнюються лише у разі подання заяви із позначкою «Реєстрація акцизного складу» з обраним видом діяльності «Реалізація пального». У разі зазначення даних про Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у графі 10 «початок» розділу 5 Заяви зазначається дата державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно. У графі 11 «закінчення» розділу 5 Заяви зазначається дата, яка визначається з урахуванням можливого (прогнозованого) періоду дії права на таке майно, який може бути необмеженим.

У разі зміни відомостей про акцизний(і) склад(и)

  • у Розділі 2 проставляється позначка «Зміни відомостей про акцизний(і) склад(и)» та позначка для відповідного виду діяльності – «Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»;
  • у графі 3 Розділу 5 зазначається інформація про акцизний(і) склад(и), відомості щодо яких підлягають зміні, його(їх) уніфікований номер, що був присвоєний акцизному(им) складу(ам) засобами СЕАР та СЕ під час реєстрації.

У разі анулювання реєстрації акцизного(их) складу(ів)

  • у Розділі 2 проставляється позначка «Анулювання реєстрації акцизного(их) складу(ів)» та позначка щодо відповідного виду діяльності – «Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»;
  • у Розділі 5 зазначаються дані щодо того (тих) акцизного(их) складу(ів) з відповідним уніфікованим номером, присвоєним йому(їм) засобами СЕАРП та СЕ, реєстрація якого(их) підлягає анулюванню.

Реєстрація на акцизному складі резервуарів, рівнемірів та витратомірів

Після введення резервуарів, витратомірів і рівнемірів в експлуатацію розпорядник акцизного складу зобов'язаний зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

При цьому, ПКУ передбачає окремі винятки, зокрема:

  • акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне),, обладнують лише витратомірами-лічильниками на місцях відпуску готового пального;
  • акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального у споживчій тарі без зміни фасування, а також окремих видів газів, бензолу та метанолу, не обладнують витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (пп. 230.1.2 ПКУ).

Якщо відповідно до пп. 230.1.2 ПКУ акцизний склад підлягає обладнанню витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, їх необхідно зареєструвати у встановленому порядку до здійснення операцій, для яких закон вимагає такого обладнання та реєстрації

Реєстрацію здійснюють шляхом подання в електронній формі Довідки про Реєстрацію резервуарів, витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників здійснюють шляхом подання в електронній формі Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка).

Важливо!

Форму Довідки затверджено наказом Мінфіну від 27.11.2018 №944. Водночас наказом Мінфіну від 08.09.2023 №492 затверджено нові формат, структуру, форми та Порядок заповнення електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників. Проте цей наказ набере чинності лише після закінчення встановленого перехідного періоду – не раніше ніж через сім місяців із дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Тому станом на серпень 2026 року для реєстрації застосовується Довідка за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 27.11.2018 №944.

У Довідці зазначають інформацію про:

  • розпорядника акцизного складу;
  • усі акцизні склади, що перебувають у його користуванні;
  • усі резервуари, розташовані на кожному акцизному складі (тип, місткість, серійний та уніфікований номери, введення або виведення з експлуатації);
  • усі встановлені витратоміри та рівнеміри (модель, серійний номер, місце встановлення, метрологічні характеристики);
  • проведені щодо резервуарів, витратомірів і рівнемірів роботи (встановлення, демонтаж, опломбування, технічне обслуговування, ремонт, повірку, калібрування тощо);
  • особу, відповідальну за формування та подання електронних документів.

Для зручності Довідку поділено на чотири таблиці:

  • таблиця 1 – відомості про резервуари та встановлені на них рівнеміри;
  • таблиця 2 – відомості про витратоміри, встановлені у місцях відпуску пального;
  • таблиця 3 – інформація про дні, у які акцизний склад не працює;
  • таблиця 4 – інформація про всі виконані роботи із резервуарами, витратомірами та рівнемірами (встановлення, опломбування, технічне обслуговування, ремонт, повірку, калібрування тощо).

Основну Довідку 1 подають окремо щодо кожного акцизного складу. Якщо після її подання змінюються відомості або виявлено помилки, подають коригуючу довідку. Її надсилають протягом трьох календарних днів із дня виявлення помилки, але не частіше одного разу на добу (п. 1 розд. ІІ Наказу №944).

Порядок заповнення довідки окремо наводить ДПС в «ЗІР», категорія:

  • 114.11.02: «Які таблиці основної довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри обов’язково повинні бути заповнені, з метою наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі?».
  • 114.11.02: «У яких випадках та у які строки СГ зобов’язаний подати довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри?».

Увага!

Витратоміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. Зокрема таку повірку здійснює Національний науковий центр «Інститут метрології». Питання відповідності процедурам оцінки засобів вимірювання належить до компетенції ДП «Укрметртестстандарт».

Отримання ліцензії на право зберігання пального

Оскільки суб'єкт господарювання буде здійснювати зберігання пального, за загальним правилом він повинен отримати ліцензію на кожне місце зберігання (ст. 28 Закону №3817).

Водночас ст. 28 Закону №3817 визначає випадки, коли ліцензія на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не потрібна. Зокрема, ліцензію не отримують, якщо:

  • пальне зберігають у місці виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним, на яке вже отримано відповідну ліцензію;
  • місце зберігання використовується підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
  • місце зберігання використовується підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
  • суб'єкт господарювання зберігає пальне для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі;
  • пальне зберігають виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача або поворотній тарі (газових балонах), кожна з яких має місткість до 60 літрів включно.

Більше про отримання ліцензії на зберігання пального та її обліку читайте у статтях:

Висновки

  1. Будівництво складу для зберігання пального здійснюється за загальними правилами містобудівного законодавства. Замовник повинен належним чином оформити право на земельну ділянку, забезпечити розроблення проєктної документації, визначити клас наслідків об'єкта, за потреби пройти експертизу проєкту, отримати право на виконання будівельних робіт та ввести об'єкт в експлуатацію. Лише після завершення цих процедур склад може використовуватися за призначенням і надалі оформлюватися як акцизний склад відповідно до вимог податкового законодавства.
  2. Подання заяви за ф. №20-ОПП є обов'язковим щодо всіх об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться господарська діяльність, незалежно від того, чи набуде відповідний об'єкт статусу акцизного складу. Якщо склад для зберігання пального підлягає реєстрації як акцизний склад, заяву за ф. №20-ОПП необхідно подати до реєстрації платником акцизного податку та/або акцизного складу, оскільки ідентифікатор об'єкта оподаткування, сформований на підставі цієї заяви, використовується під час такої реєстрації.
  3. Перед початком операцій із пальним необхідно окремо визначити: чи належать заплановані операції до реалізації пального за пп. 14.1.212 ПКУ; чи виникає обов’язок реєстрації платником акцизного податку; чи відповідає місце здійснення операцій визначенню акцизного складу за пп. 14.1.6 ПКУ. За наявності відповідних підстав платника та акцизний склад реєструють до початку операцій у порядку, встановленому ПКУ та Порядком №408.
  4. Після введення резервуарів, витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників в експлуатацію розпорядник акцизного складу зобов'язаний зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. У разі встановлення нового обладнання, його заміни, ремонту чи інших змін відповідні відомості повинні своєчасно оновлюватися в Реєстрі. Дотримання цих вимог забезпечує належний облік обігу пального та є обов'язковою умовою законної експлуатації акцизного складу.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Акцизи

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Акцизи»