Акцизний податок у 2022 році: зміни за Законом №1914

Нагадаємо, що перелік груп підакцизних товарів визначений у пп. 215.1 ПКУ. До нього належать:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння);
• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
• рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
• пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у пп.  215.3.4 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
• електрична енергія.

Далі розглянемо зміни в розрізі цих груп товарів.

Спирт етиловий, дистиляти, алкогольні напої, пиво

Ставки акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво збільшено на 5% (пп. 215.3.1 ПКУ).  Проте нові ставки набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності Законом №1914, тобто з 1 березня 2022 року.

Звертаємо увагу, що для пива із солоду змінено також і одиницю виміру: тепер ставку акцизу для пива встановлено в гривнях за 1 літр 100-відсоткового спирту, а саме 59,82 грн.

У перерахунку на попередню одиницю виміру збільшення акцизної ставки для пива теж залишається в межах 5%. А саме, якщо збільшити колишню ставку 2,78  грн за 1 літр пива на 5%, отримаємо 2,92 грн  за 1 літр пива, далі 2,92 грн / 59,82 грн * 100% = 4,9% спирту на 1 літр пива. Тобто ми отримали середній вміст спирту на 1 літр пива, отже, розмір ставки 59,82 грн враховує як загальне збільшення ставок на 5%, так і зміну одиниці виміру підакцизного товару.

Маркування алкогольних напоїв

З 01.01.2022 р. відповідно до змін у п. 226.6 ПКУ маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць, крім тих, що зазначені у п. 226.10 ПКУ.

У свою чергу, п. 226.10 ПКУ доповнили ще двома абзацами, за якими маркуванню не підлягають:

• тестові зразки алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну), але не більше 3 літрів кожного виробу;
• звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

При цьому скорочено строк одержання марок акцизного податку для кожного контракту, який визначається покупцями марок (імпортерами) за погодженням із продавцем марок залежно від обсягу товарів, що ввозяться: раніше було не більше п'яти робочих днів від дати подання документів для одержання марок акцизного податку, а тепер – не більше трьох робочих днів (п. 227.3 ПКУ).

Вдосконалено вимоги до обладнання акцизних складів, на території яких виробляється спирт етиловий. Підпункт 230.1.1 ПКУ з 01.01.2022 р. доповнено новим абзацом п’ятнадцятим.

Проведення пломбування місць можливого доступу до спирту на акцизних складах, на території яких виробляється спирт етиловий, і на території підприємств, які є виробниками продукції, зазначеної у п. 229.1 ПКУ (це спирт етиловий, для якого встановлено ставку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту), тепер мають здійснюватися в порядку, затвердженому Мінфіном (і який ще треба розробити і затвердити).  

У  цьому порядку мають бути встановлені вимоги до пломбування обладнання, устаткування, спиртових комунікацій та приладів обліку спирту, а також продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий (у тому числі витратомірів-лічильників). Місця виробництва спирту етилового, які підлягають пломбуванню, повинні фіксуватися системою відеоспостереження – раніше цих вимог не було.

Тому, хоча ці зміни набрали чинності з 1 січня 2022 року, але згідно з пп. 1 п. 4 Закону №1914 Кабмін повинен забезпечити затвердження Мінфіном відповідного порядку до 1 лютого 2022 р. А  поки немає затвердженого порядку, ці вимоги виконати неможливо.

Звільнення операцій з вивезення невикористаної сировини для виробництва підакцизних товарів – алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Підпунктом 213.3.6 ПКУ було звільнено від оподаткування акцизом операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України або на експорт, та пред’явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ця норма не поширюється на операції з ввезення пального, а стосується лише сировини для виробництва  алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

З урахуванням змін до цього підпункту, внесених Законом №1914, з 1 січня 2022 року звільняються від акцизу також і операції з вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, яка була ввезена для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України або на експорт.

Роздрібний акциз з тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах

Роздрібний акциз з тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який сплачувався роздрібними торговцями за ставкою 5%, тепер перекладено на виробників або імпортерів цих товарів. Виробники або імпортери сплачуватимуть 5% акцизу з товарів, проданих через власні роздрібні магазини або з продажу таких товарів іншим оптовим або роздрібним торговцям.

Оскільки така кардинальна зміна порядку сплати акцизного податку вимагає внесення змін до Бюджетного кодексу, вона набирає чинності з 1 січня 2022 року,  але не раніше дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів. Оскільки 1 січня 2022 року вже настало, а зміни  до БКУ ще не внесено і навіть ще немає відповідного законопроєкту, то дата набрання чинності цими змінами залишається відкритою.

Проте вивчати зміни потрібно вже зараз, отже, надалі про все за порядком.

1. Змінено визначення  платників акцизного податку у пп. 212.1 ПКУ:

• з суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, виключено тих, хто реалізує тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах (зміни до пп. 212.1.11 ПКУ);
• з’явився новий вид платників акцизного податку: особа - виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 5% (новий пп. 212.1.17 ПКУ).

2. Симетрично змінено й визначення об’єкта оподаткування акцизним податком у п. 213.1 ПКУ:

• відповідно до нової редакції пп. 213.1.9 ПКУ операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах вже не є об’єктом оподаткування «роздрібним» акцизом за ставкою 5%;
• з’явився новий вид операцій, які оподатковуються «роздрібним» акцизом за ставкою 5% - це операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – новий пп. 213.1.14 ПКУ.

3.  Новим пп. 214.1.5 ПКУ визначено базу оподаткування за адвалорною ставкою 5% – це вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням ПДВ та акцизного податку (зокрема, нарахованого за специфічними ставками), реалізованих відповідно до пп.  213.1.14 ПКУ (див. попередній абзац). Тобто 5%-вий акциз нараховується одразу виробниками/імпортерами вже на максимальну роздрібну ціну, яку вони ж самі і декларують.

До речі, уточнено визначення максимальних роздрібних цін – тепер в абз. другому п. 14.1.106 ПКУ прямо зазначено, що максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Зміни в цьому визначенні діють з 1 січня 2022 року.

4. Підкориговано визначення 5%-ї ставки акцизу у п. 215.3.10 ПКУ – вона застосовується у разі реалізації:

• пива та алкогольних напоїв всіма роздрібними торговцями відповідно до пп. 213.1.9 ПКУ;
• тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах виробниками та імпортерами відповідно до пп. 213.1.14 ПКУ.

5. Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до пп.  213.1.14 ПКУ є дата реалізації виробниками та/або імпортерами вказаних товарів у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами – новий п. 216.14 ПКУ. По суті 5% акциз встановлено на «перший продаж» вищезазначених товарів на митній території України їх виробниками або імпортерами:

• у власних роздрібних магазинах;
• при подальшому продажі іншим СГ, які в свою чергу здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами. На практиці такі СГ повинні мати відповідні ліцензії на оптову чи роздрібну торгівлю вказаними виробами. Чи будуть податківці вимагати від виробників/імпортерів, щоб вони перевіряли наявність таких ліцензій у СГ-покупців – питання відкрите.

6. У новому п. 221.7 ПКУ прописаний механізм нарахування та сплати акцизу з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до пп.  213.1.14 ПКУ. Акциз нараховується та сплачується платниками податку самостійно у разі реалізації ними тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами. Отже, також будемо чекати на нову форму декларації акцизного податку, яка буде враховувати ці зміни.

Отже, маємо новий механізм справляння роздрібного акцизу за ставкою 5% з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах:

• акциз нараховується безпосередньо виробниками або імпортерами за ставкою 5% одразу на максимальну роздрібну ціну вказаних виробів;
• податкове зобов’язання з акцизу виникає на дату «першого»  продажу виробів виробниками/імпортерами;
• наступні учасники ланцюжка постачання вказаних виробів вже не сплачують 5%-й акциз;
• цей механізм запрацює лише після того, як наберуть чинності відповідні зміни до Бюджетного кодексу.

До речі, такий самий механізм впроваджено і щодо ПДВ з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Ми писали про це тут. Зміни щодо ПДВ набрали чинності з 1 січня 2022 року.

Штраф за прострочення плати за акцизні марки виробниками тютюнових виробів

Абзацом другим пп. 222.1.2 ПКУ передбачено, що суми акцизу з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання на тютюнові вироби сплачуються виробниками тютюнових виробів протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Формально ці суми не є узгодженими податковими зобов’язаннями, адже це плата за марки, а не сума податку, узгоджена в декларації. Дотепер в ПКУ не було визначено штрафну санкцію за несвоєчасну сплату сум плати за акцизні марки – адже у ст. 124 ПКУ було передбачено штраф лише за несвоєчасну сплату саме узгодженого податкового зобов’язання.

Тепер ст. 124 ПКУ доповнили новим п. 124.1-1 ПКУ: прострочення плати за акцизні марки карається штрафом в розмірі 10 % від суми акцизного податку, що підлягає сплаті за акцизні марки. Про цьому штраф не залежить від тривалості такого прострочення. Умисне прострочення плати за акцизні марки призведе до штрафу в розмірі 25% - зміни до п. 124.2 ПКУ.

Цей штраф є чинним вже з 1 січня 2022 року.

Умови звільнення від акцизу деяких операцій з тютюновою сировиною

Відповідно до змін у пп. 213.3.13 ПКУ звільняється від оподаткування, зокрема,  ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, за умови подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) тютюнової сировини та її реалізації виробникам тютюнових виробів або її експорт.

Далі, до пп. 213.3.13 ПКУ додано норму про те, що тютюново-ферментаційні заводи у строк, передбачений ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (тобто до 20 числа наступного місяця), подають до контролюючих органів за основним місцем обліку звіт про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини за формою, затвердженою Мінфіном. Такий звіт прирівнюється до податкової декларації для цілей застосування норм ПКУ щодо проведення перевірок та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Наразі ми ще не маємо затвердженої форми такого звіту. Згідно з пп. 1 п. 4 Закону №1914 Кабмін повинен забезпечити затвердження нової форми у місячний строк з дня набрання чинності Законом №1914, тобто до 1 лютого 2022 р.

Актуалізовано код УКТ ЗЕД для рідин, що використовуються в електронних сигаретах у пп. 215.3.3-1 ПКУ – старий код, якого вже немає в новому Митному тарифі України, замінено на актуальний.

Змінено порядок обчислення середньомісячного обсягу продажу марок акцизного податку

Ці зміни цікаві підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну продавцем марок акцизного податку перед підвищенням ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (п. 16 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ):

• протягом 3 місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизу, середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну продавцем марок акцизного податку не може перевищувати 115 % середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні 9 календарних місяців. Цією нормою обмежується середньомісячний продаж акцизних марок протягом трьох місяців перед підвищенням ставок акцизу;
• протягом 3 місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 % середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні 9 місяців, що передують 3 звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5. Ця норма має на меті запобігти такій практиці, як збільшення продажу підакцизних товарів за діючими акцизними ставками у той період, коли вже відомо про їх майбутнє підвищення.
• вищезазначені положення поширюються на всі підприємства, які провадять діяльність із виробництва та/або імпорту тютюнових виробів.

Звільнення операцій з вивезення невикористаної сировини для виробництва тютюнових виробів

З 1 січня 2022 року звільняються від акцизу операції з вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, яка була ввезена для виробництва підакцизних товарів – тютюнових виробів, за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів, які реалізуються на митній території України або на експорт. Ця зміна стосується також і сировини для виготовлення алкогольних напоїв, тому докладніше ми про неї написали вище у розділі «Спирт етиловий, дистиляти, алкогольні напої, пиво».

Увага, пальне!

Оприлюднення інформації про платників акцизного податку з реалізації пального. На офіційному веб-порталі ДПС щомісячно оприлюднюється, зокрема, інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.

При цьому податківці не несуть відповідальності за оприлюднення інформації, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.

Це передбачено новою редакцією п. 35.4 ПКУ, яка набрала чинності з 1 січня 2022 року.

Підстави для фактичної перевірки роздрібних торговців пальним

Підпунктом 80.2.5 ПКУ було визначено підстави для фактичної перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Тепер, з 1 січня 2022 року, все це стосуватиметься і тих СГ, що здійснюють такі операції з пальним.

Актуалізовано деякі коди УКТ ЗЕД для пального

 У зв’язку з тим, що з 2 липня 2020 року діє новий Митний тариф України, було актуалізовано деякі коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, а саме:

• ставки акцизу на бензин моторний за кодами згідно з новим УКТ ЗЕД 2710 12 51 10, 2710 12 51 20, 2710 12 51 90, 2710 12 59 10, 2710 12 59 20, 2710 12 59 90, що містить тетраетилсвинець, збільшуються в 1,5 раза – пп. 215.2.3 ПКУ;
• коду УКТ ЗЕД 2710 12 21 00 вже немає в новому Митному тарифі, тож його замінено на коди 2710 12 21 10 та 2710 12 21 90 (уайт-спірит для використання як паливо та для інших цілей) – у пп. 229.4.1 ПКУ та пп. 229.5.1, 229.5.3, 229.5.7 ПКУ;
• в абзацах першому і третьому пп.  229.6.1 ПКУ  та пп.  229.7.1 ПКУ  неактуальні коди УКТ ЗЕД  2707 10 90 00, 2707 20 90 00, 2707 30 90 00, 2707 50 90 00 замінені новими 2707 10 00 00, 2707 20 00 90, 2707 30 00 90, 2707 50 00 90;
• у таблиці пп. 215.3.4 ПКУ, яким визначено ставки акцизу на пальне, також актуалізовано деякі коди УКТ ЗЕД. При цьому ставки акцизу не змінилися;
• у підпункті 213.3.5 коди 2707 10 90 00, 2707 50 90 00 замінено новими кодами 2707 10 00 00, 2707 50 00 90 (оподатковувані підакцизні товари - нафтопродукти, на які поширюється звільнення від оподаткування акцизом, передбачене пп. 213.3.5 ПКУ).

Моторні транспортні засоби

В частині акцизного податку з моторних транспортних засобів сталися такі зміни:

• до числа підакцизних товарів додано декілька кодів УКТ ЗЕД у пп. 215.3.5 ПКУ, які відповідають транспортним засобам з електричним двигуном – а саме коди 8702 20 10 10; 8702 20 10 90; 8702 20 90 00; 8702 30 10 00; 8702 30 90 00;
• до підакцизних товарів включено інші мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним двигуном, з колясками або без них; коляски (код УКТ ЗЕД 8711 90 00 00);
• актуалізовано коди УКТ ЗЕД у пп. 215.3.5-1 та пп. 215.3.8 ПКУ.

Пільгове оподаткування акцизом автомобілів на єврономерах

Нагадаємо, що з 15 червня 2021 року  підрозділ 5 розділу ХХ ПКУ було доповнено пунктом 36 (Законом №від 15.04.2021 № 1402-IX), який визначав особливий порядок сплати акцизу з транспортних засобів на «єврономерах», які станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту – див. нашу новину тут. Цей пункт діяв протягом 180 днів з 15 червня 2021 року, тобто по 12 грудня 2021 року.

І тут ми маємо колізію законодавчих норм  у часі. Закон №1914, який було опубліковано 21.12.2021 р., вносить зміни у цю норму, яка вже не діє на дату публікації Закону №1914. При цьому у п. 1 розділу ІІ Закону №1914 написано, що зміни до цього пункту 36 підрозділу 5 розділу XX ПКУ набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону №1914, тобто з 22.12.2021 року. Але це вже не рятує ситуацію. Вочевидь, це стало наслідком того, що законопроєкт №5600 (який і став Законом №1914) готувався задовго до його фактичного прийняття.

Власне, згідно останніх змін, внесених Законом №1914, дія п. 36 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ не повинна була стосуватися автівок, останньою країною державної реєстрації яких є держава-окупант (агресор), замість автівок, які ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України. Нагадаємо, що Російська Федерація як держава-окупант та держава-агресор визнана у Законі «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від від 18.01.2018 №2268-VIII та Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII.

Акциз щодо зіпсованих, знищених або втрачених підакцизних товарів у роздрібній торгівлі

Визначення операції з реалізації підакцизних товарів (продукції) у пп. 14.1.212 ПКУ доповнено новим абзацом (діє з 1 січня 2022 року): для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з пп.  20.1.9 ПКУ під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п.  216.3 ПКУ.

Це означає, що з 1 січня 2022 року такі обсяги підакцизних товарів у роздрібній торгівлі вважаються проданими кінцевим споживачам. Якщо це стосується пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, то на них потрібно нарахувати «роздрібний» акциз за ставкою 5%. Проте пам’ятайте, що 5% акцизу щодо тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет нараховуватимуться тільки до внесення змін до Бюджетного кодексу, про що ми говорили у попередньому розділі.

Підкориговано об’єкт оподаткування акцизом, що передбачений пп. 213.1.6 ПКУ: тепер це обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ.

У сам пункт 216.3 ПКУ зміни не вносилися. Нагадаємо, що він передбачає два випадки, коли акциз щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає:

а) якщо платник акцизу документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто факт втрати підакцизного товару (продукції) потрібно документально зафіксувати або довести, що причина втрат пов’язана з природним результатом, причому у межах встановлених нормативів. Дещо на цю тему ми писали тут, тут та тут.

Відповідно підкориговано і п. 216.9 ПКУ, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, є дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.

Касовий метод у 2022 році для виробників електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки

Для платників акцизного податку - виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії, і на яких  покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" тимчасово, протягом 2022 року, встановлено касовий метод з акцизного податку. А саме, для вказаних виробників датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

• тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, - дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;
• з 1 січня 2023 року - дата підписання акта приймання-передачі електроенергії згідно з пп. 216.10 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Тобто за обсягами електричної енергії, реалізованої протягом 2022 року, акцизний податок нараховується на дату отримання оплати або інших видів компенсації за неї, незалежно від того, чи надійшла така оплата в 2022 році або пізніше.

Це встановлено новим п. 38 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, діє з 1 січня 2022 року і стосується учасників ринку електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до ст. 62 – 65 Закону України "Про ринок електричної енергії".