Приватний підприємець орендує земельну ділянку в м. Городенці, на якій у 1984 р. було побудовано їдальню загальною площею 0,0726 га, а площа орендованої ділянки — 0,3220 га. Їдальня не працює з 1998 р., від неї залишився металевий каркас, який куплено приватним підприємцем. Рішенням Городенківської міської ради надано дозвіл на продовження договору оренди земельної ділянки площею 0,3220 га, у тому числі під будівлею — 0,0726 га. Цим рішенням установлено розмір орендної плати — 8,4% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки. Суму орендної плати нараховано згідно з витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, проведену управлінням Держкомзему у Городенківському районі із застосуванням коефіцієнта функціонального використання 2,5. Чи правильно застосовано цей коефіцієнт та як визначається орендна плата за землі комунальної власності?
Згідно зі ст. 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), що перебувають у власності (ст. 270 Кодексу).
Статтею 286 цього Кодексу зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з п. 275.3 ст. 275 цього Кодексу ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи зі ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.
Відповідно до Порядку №18/15/21/11 коефіцієнт функціонального використання (Кф) та місцезнаходження земельної ділянки на землях оптової та роздрібної торгівлі дорівнює 2,5.
Пунктом 289.1 ст. 289 Податкового кодексу встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно з п. 289.2 ст. 289 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до п. 5 ст. 201 Земельного кодексу грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Орендні відносини в Україні регулюються Законом про оренду землі, ст. 1 якого визначено, що оренда землі — це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі ст. 13 цього Закону договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний передати орендареві земельну ділянку в користування на певний строк, а орендар — використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону про оренду землі).
Відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII цього Кодексу;
для інших категорій земель — трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом Кодексу,
і не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12% нормативної грошової оцінки.
Отже, сума орендної плати визначається виходячи з договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності, але не менше 3-кратного розміру земельного податку. При цьому розмір орендної плати переглядається в договорі оренди у разі зміни розміру земельного податку, індексації відповідно до земельного законодавства.