Таблиця даних платника ПДВ: інструкція із заповнення та подання

• Бланк Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі –  Таблиця даних), особливості її складання і подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.

• Форму Таблиці даних наведено в додатку 5 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

• Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків. 

• Всі новини від редакції «Дебет-Кредит» щодо блокування ПН/РК дивіться за посиланням. 

Ця стаття роз’яснює, навіщо потрібна Таблиця даних платника ПДВ, як правильно її скласти та подати, а також які пояснення та документи необхідно додати. Ви дізнаєтесь про особливості заповнення, вимоги до змісту, процедуру подання та можливі причини неврахування Таблиці податковою службою.

Навіщо подавати Таблицю?

Якщо в ПН/РК, які подані на реєстрацію в ЄРПН, відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у врахованій податковою Таблиці, такі ПН/РК реєструються в автоматичному режимі (пп. 4 п. 3 Порядку №1165). Тобто ПН/РК гарантовано не блокуються.

Таким чином, подання Таблиці – це профілактичний засіб для того, щоб ваші ПН/РК не блокували! Що називається, подбайте про це заздалегідь. Втім, щодо яких товарів або послуг подавати Таблиці наперед – вирішує сам платник ПДВ. Подавати Таблицю чи ні, це його право, а не обов’язок. 

Отже, у Таблиці можна зазначати не всі товари, послуги, які постачає платник, а тільки найважливіші та/або за якими є загроза блокування ПН/РК. 

Зверніть увагу! Податківці рекомендують подавати Таблиці платникам ПДВ, які здійснюють діяльність, пов'язану, зокрема, з:

• виробництвом;
• будівництвом;
• наданням послуг (транспортних, бухгалтерських, охорони тощо);
• виконанням різного роду робіт;
• сільськогосподарським товаровиробництвом тощо. 

У разі ведення декількох видів діяльності доцільно буде подати Таблицю даних платника податку окремо на кожен з них! 

Чи допоможе Таблиця даних розблокувати ПН/РК? 

Якщо у вас вже є заблоковані ПН/РК, але ви подаєте Таблицю, у якій зазначаєте операції, що відображені в таких ПН/РК, і ДПС приймає цю Таблицю – на жаль, розблокувати всі ПН/РК, які були заблоковані до цього, не вийде. 

На практиці відбувається ось що. 

Врахована Таблиця починає працювати не одразу після прийняття відповідного рішення – на практиці її налаштування та верифікація в системі триває орієнтовно до 5 робочих днів.

Чекати автоматичне розблокування після врахування Таблиці можна лише за наявності таких умов:

• платник не відповідає критеріям ризиковості платника податку;
• Таблицю було враховано за рішенням регіональної або центральної комісії, а не в автоматичному режимі;
• Таблицю не скасовано після її врахування, і вона досі є діючою;
• реєстрацію ПН/РК зупинено саме за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165);
• операції не відповідають іншим критеріям ризиковості операції;
• ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, містять лише код УКТЗЕД/ДКПП/умовний код, який зазначено у врахованій Таблиці даних;
• ПН/РК складені і подані на реєстрацію не раніше попереднього календарного місяця перед врахуванням Таблиці;
• щодо цих ПН/РК платником ПДВ не розпочиналась процедура розблокування (не подавалось повідомлення);
• у день автоматичної реєстрації у платника достатньо реєстраційного ліміту.

Якщо всі ці умови виконуються, то ПН/РК розблоковуються автоматично на п’ятий робочий день після врахування таблиці (після її верифікації). 

Якщо ж хоча б одна умова не виконується, на жаль, такі ПН/РК не підпадають під автоматичну реєстрацію і їх потрібно буде розблоковувати в «ручному» режимі.

Які дані зазначаються у Таблиці?

У Таблиці зазначаються види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).

Також вказуються коди товарів згідно з УКТЗЕД та/або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), які: 

• постачаються платником податку;
• придбаваються (отримуються) платником податку;
• ввозяться на митну територію України.

Якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.

Форма Таблиці та спосіб її подання

Форму Таблиці даних платника ПДВ встановлено як додаток 5 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019  №1165 (далі – Порядок №1165).

Подається вона до ДПС в електронному вигляді. 

Електронний ідетнифікатор Таблиці:

• J1312303 (для юридичних осіб), 
• F1312303 (для ФОПів).

Процедура складання Таблиці 

Наведемо орієнтовну процедуру складання Таблиці даних, яка, на наш погляд, полегшує складання. Для прикладу візьмемо сільгосппідприємство, яке здійснює діяльність з вирощування зернових.

Крок 1. Скласти список видів діяльності, які платник фактично здійснює

Такий список може бути зручною чернеткою. На його підставі легко заповнюється Таблиця. Податковій службі такий список не подається. Складати його не обов’язково, але він значно полегшує складання Таблиці.

Навпроти кожного виду діяльності пишемо список товарів та/чи послуг, які платник постачає.

Потім навпроти кожного товару та/чи послуги пишемо список товарів та/чи послуг, які придбаваються для того, щоб виробити товар (якщо платник займається виробництвом), надати послугу (якщо надає послуги) чи продати товар.

Нарешті до кожного виду діяльності, товару, послуги треба написати відповідні коди. Надалі ці коди будуть записуватися до Таблиці. У підсумку отримаємо список, подібний до наведеного у зразку 1.

Зразок 1.

Список видів діяльності, товарів, послуг що придбаваються і надаються

При зазначенні кодів у Списку і надалі в Таблиці врахуйте таке.

Коди варто наводити з кількістю знаків, які будуть зазначені в ПН та/чи в РК. 

Наприклад, якщо при продажу соняшника платник планує у ПН зазначати шість перших знаків коду, то і в Таблиці слід зазначати шість. Якщо десять, то і в таблиці десять. 

Те саме стосується придбаних товарів, послуг. 

Наприклад, якщо постачальник зазначає у ПН код на рівні шести знаків, то і в Списку, і, як наслідок, у Таблиці варто наводити шість.

Причому за загальним правилом згідно з пп. «і» п. 201.1 ПКУ повністю коди мають наводитися при постачанні підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України. У всіх інших випадках можна наводити не менше ніж чотири перших цифри коду.

Наприклад, відповідний код послуги за ДКПП у форматі не менше 4-х знаків буде таким – «02.40».

Крок 2. Заповнити Таблицю

Спершу врахуйте кілька простих правил.

Код КВЕД у графі 2 Таблиці зазначається у кожному заповненому рядку.

Якщо товари, послуги, придбаваються у неплатника ПДВ, їх також потрібно зазначати в Таблиці. Але коди доведеться визначати самостійно.

В одному рядку Таблиці не можуть бути одночасно заповнені графи 3 (придбання) і 4 (постачання). Тобто якщо заповнена графа 3, не може бути заповнена графа 4. І навпаки. 

Варто сказати, що Порядком №1165 не визначено, які рядки потрібно заповнювати першими, а які другими – спочатку рядки стосовно придбання, а потім постачання, чи навпаки тощо.

У Рекомендаціях щодо заповнення Таблиці даних ГУ ДПС у м. Києві рекомендувало дотримуватися такої послідовності відображення пов'язаних процесів:

• виробництво – спочатку вказують коди на постачання (виготовлення), а потім на придбання товарів/послуг, які були складовими собівартості;
• надання послуг – спочатку заповнюється код послуги, а потім рядок за рядком все, що було придбано для надання послуг.

Якщо платник склав попередньо список (див. Крок 1), на його підставі він легко заповнить Таблицю (див. зразок 2), враховуючи наведені нами правила заповнення.

Зразок 2.

Заповнена Таблиця даних платника ПДВ 

Скільки Таблиць можна складати і подавати?

У Порядку №1165 йдеться про Таблицю даних. Тобто про одну Таблицю. Але практика пішла іншим шляхом. Кількість Таблиць, які можуть подаватися, не обмежена. Наприклад, дивимося відповідь ДПС на запитання у ЗІР (101.18): «Чи існує обмеження програмного забезпечення по кількості рядків у таблиці даних платника податку?».

ДПС відповідає, що в електронній формі Таблиці передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді, немає.

Згідно з практикою, яка склалася, платники подають окремі Таблиці на різні види діяльності, або на окремі види товарів, послуг, які постачаються. 

Увага! Якщо платник вже подавав Таблицю і вона врахована податковою, то при подальшому поданні інших Таблиць наводити в них товари, послуги, які зазначалися у вже врахованих Таблицях, не потрібно. 

Складання і подання пояснень до Таблиці

Пояснення до Таблиці даних є невід'ємною частиною її подання та має відповідати встановленим вимогам щодо форми та змісту, підтверджуючи реальність господарської діяльності платника.

Спосіб подання пояснення до Таблиці

Пояснення теж подається виключно в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій. Воно має бути оформлене у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка з кодом форми J/F13601. ДПС постійно розміщує відомості щодо технічних засобів електронних комунікацій, якими може подаватися Таблиця, на своєму офіційному вебсайті.

Вимоги до змісту пояснення

Такі вимоги можна прочитати у відповіді ДПС на запитання у ЗІР (101.18): «Які основні вимоги для подання пояснення до таблиці даних платника ПДВ?».

У поясненні необхідно зазначити специфіку господарської діяльності платника податку, яка підтверджує реальність здійснення господарських операцій, відображених у Таблиці. Пояснення повинно містити посилання на податкову та іншу звітність платника податку.

Зокрема, пояснення до Таблиці має включати таку інформацію:

• Назва підприємства.
• Короткі реєстраційні дані платника податку.
• Основний вид діяльності.
• Специфіка (суть) господарської діяльності та обґрунтування необхідності використання Таблиці даних платника ПДВ.
• Дані про найманих працівників, задіяних у господарській діяльності (включаючи сезонних працівників).
• Наявність ліцензій, дозвільних документів, допусків, якщо вони необхідні для здійснення діяльності.
• Інформація про основні фонди/засоби, матеріальні активи, транспортні засоби, земельні угіддя, які використовуються в діяльності на правах власності чи оренди. Ці дані повинні бути відображені у формі 20-ОПП, податковій та фінансовій звітності платника.

Поряд з цим на сайті податкової розміщена пам’ятка, в якій зазначено про інформацію, яку слід наводити в поясненнях.

Додатково до наведеного вище в поясненнях рекомендовано зазначати:

• економічну складову отримання доходів;
• інформацію щодо основних постачальників та покупців за основними напрямками роботи.

Є ще рекомендації від хмельницьких податківців, в яких бачимо ще більшу деталізацію.

На погляд хмельничан, в описі про діяльність платника податку мають бути зазначені відомості:

• про наявні орендовані (із зазначенням угод) або власні (із зазначенням документів власності) приміщення, виробничі потужності, та інші дані щодо основних фондів;
• дані про сертифікати якості, ліцензії, дозвільні документи при наявності;
• про власні/ орендовані складські приміщення чи опис угод про зберігання;
• про наявність транспортних засобів в розрізі (або опис угод с СГ, хто виконує транспортні послуги);
• про земельні ділянки (власні/орендовані із зазначенням угод) в га;
• для сільгоспвиробників дані про урожайність культур, які зазначені в таблиці під реалізацію на підставі статистичної звітності №4-СГ, 29-СГ, інші;
• про найманий персонал із зазначенням посад/професій;
• про залишки готової продукції, сировини;
• щодо кожного коду товарів/послуг, зазначених у таблиці на придбання – опис угоди на придбання товарів/послуг та інших документів: ТТН, платіжні доручення ,довіреності, накладні, акти, інше (для сільгоспвиробників опис про придбання посівного матеріалу, дизпалива, ядохімікатів);
• інформація про складені угоди на реалізацію.

Тобто в поясненнях платник має описати власну діяльність якнайповніше, наводячи підтвердження можливості її проводити, підтвердивши наявність працівників, обладнання, приміщень, матеріалів тощо.

Зразок пояснення можна подивитися у Довіднику на сторінці 42.

Вам знадобиться!

Спеціальний довідник від громадської спілки «Бізнес Хелп» та «Дебету-Кредиту»: Блокування податкових накладних: пам'ятка з алгоритмом, зразки процесуальних документів, практичні поради

Фактично пояснення має форму листа на адресу податкової, а тому містить:

• шапку з даними платника,
• назву адресата (податкову службу, якій подається пояснення);
• вихідний номер, дату пояснення;
• назву – «Пояснення до таблиці даних платника податку»;
• виклад інформації про діяльність платника;
• підпис керівника, головного бухгалтера платника.

Окрім власне пояснень потрібно підготувати копії документів:

• щодо штатної чисельності, середньої зарплати працівників;
• відомості щодо ОЗ;
• форму №20-ОПП;
• документи зі складського обліку (інвентаризаційні описи, оборотно-сальдові відомості).

Сільгосппідприємствам додатково рекомендовано підготувати:

• документи про наявність земельних ділянок;
• статзвітність (29-сг, 4-сг, 21-сг, 37-сг, 10-мех).

Кілька слів про форму №20-ОПП. Перш ніж складати таблицю, платник має впевнитися, що інформацію щодо всіх основних об’єктів необоротних активів (як власних, так і орендованих), які використовуються в діяльності і про які згадується в поясненнях, подано до податкової за допомогою форми №20-ОПП. Якщо є об’єкти, про які інформація через №20-ОПП не подавалася, спершу потрібно подати №20-ОПП. І тільки потім готувати Таблицю з поясненнями.  

Вам знадобиться!

Інструкцію із заповнення та подання форми №20-ОПП від редакції «Дебет-Кредит» читайте за посиланням.

Таким чином, файли пояснень і копії документів є додатками до документа довільного формату. А цей останній є додатком до Таблиці даних.

Особливості врахування Таблиці

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня.

Розгляд Таблиці відбувається протягом п’яти робочих днів після її отримання (п. 15 Порядку №1165).

За результатами розгляду комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці. Це рішення надсилається платнику податку в електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України та законів про електронні документи. Форму цього рішення визначено як додаток 6 до Порядку №1165 (див. п. 16 Порядку №1165).

Таблиця даних платника податку може бути врахована ДПС в автоматичному режимі у певних випадках (див. п. 18 Порядку №1165): 

• Якщо Таблиця подається сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування, мають у власності/користуванні/оренді земельні ділянки загальною площею не менш як 200 гектарів (станом на 1 січня та відображені у звітності до 20 лютого поточного року), й у Таблиці зазначаються відомості про постачання (виготовлення) певних груп товарів згідно з УКТЗЕД (наприклад, живі тварини, риба, молоко, овочі, зернові культури тощо).
• Якщо Таблиця подається платниками податку, у яких значення показників D та P (розрахованих відповідно до пункту 3 Порядку) мають певні розміри (D > 0,02, P < Pм х 1,4), а також у Таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких за останні 12 календарних місяців становить більше 25% загального обсягу операцій з постачання.

Повідомлення про автоматичне врахування. У разі автоматичного врахування Таблиці рішення не надсилається платнику податку. Інформація про це зазначається в електронному повідомленні та відображається у другій квитанції. Саме так відповідає ДПС на запитання у ЗІР (101.18): «Чи надсилається платнику рішення про автоматичне врахування таблиці даних платника податку?».

Підстави для неврахування Таблиці

У рішенні про неврахування Таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 17 Порядку №1165). Рішення про неврахування Таблиці, яка була врахована раніше (відповідно до пунктів 16 та/або 18 Порядку), приймається комісіями контролюючих органів за формою додатка 7. Причинами для неврахування раніше врахованої Таблиці можуть бути (п. 19 Порядку №1165):

• Відповідність критеріям ризиковості. Якщо стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1 – 5 додатка 1.
• Недостовірна інформація. Якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації у Таблиці даних платника податку (наприклад, невідповідність зазначеної інформації видам економічної діяльності, кодам товарів або послуг).
• Інші підстави. У формі рішення про врахування/неврахування Таблиці (додаток 6) можуть бути зазначені інші підстави для неврахування, такі як: 
• Наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
• Відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг (наприклад, відсутність відомостей про об’єкти оподаткування, оренду приміщень, транспортування, місць зберігання).
• Недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.
• Постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.
• Відсутність пояснень до Таблиці або недостатня інформація щодо сутності господарської діяльності платника податку у поясненні. У рішенні про неврахування Таблиці зазначається детальна інформація, що стала підставою: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовний код товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення такого платника до переліку ризикових.

Дії платника податку у разі неврахування Таблиці або неотримання рішення

Платник податку має можливість повторно сформувати нову Таблицю та надіслати її на розгляд комісії регіонального рівня. Кожна наступна Таблиця отримує власний вхідний реєстраційний номер і приймається для розгляду як новий документ. Це дозволяє, зокрема, надати інформацію щодо видів діяльності, які не були зазначені в попередній Таблиці.

Також рішення про неврахування Таблиці може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. 

Детально ця процедура регламентується Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

Скарга подається платником податку до комісії центрального рівня протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

Комісія центрального рівня розглядає скаргу протягом: 

• 10 календарних днів, якщо платник податку не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.
• 30 календарних днів, якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді скарги, що може включати відеоконференцію.

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом визначеного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Задоволення скарги щодо рішення про неврахування Таблиці даних є підставою для врахування такої Таблиці не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про задоволення скарги.

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня може: 

• Задовольнити скаргу та скасувати рішення комісії регіонального рівня.
• Залишити скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

Таким чином, у разі неотримання рішення щодо поданої скарги на неврахування Таблиці діє принцип "мовчазної згоди", що призводить до її врахування. Щодо початкового подання Таблиці та неотримання рішення протягом 5 робочих днів джерела не містять положення про автоматичне врахування Таблиці за принципом "мовчазної згоди" (як це відбувається зі скаргами), а скоріше передбачають можливість її повторного подання.

Відповідно до п. 22 Порядку №1165 Таблиця даних враховується у разі надходження до податкової рішення суду про скасування рішення про неврахування Таблиці даних, яке набрало законної сили.

Строк звернення до суду (див., приміром, Постанову ВС від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517):

• 6 місяців з дня отримання рішення регіональної комісії, якщо таке рішення не оскаржувалося в адмінпорядку;
• 3 місяці з дня вручення рішення центральної комісії ДПСУ про відмову врахувати Таблицю, якщо рішення регіональної комісії оскаржувалося в адмінпорядку;
• 6 місяців з дня подання скарги до центральної комісії ДПСУ, якщо рішення не було прийнято та/або вручено платникові у встановлений строк. 

Зверніть увагу! Про те, як відбувається блокування реєстрації ПН/РК у 2025 році і що буде нового з урахуванням змін до Порядку №1165 читайте у статті від редакції, докладний алгоритм дій із розблокування податкових накладних – ось тут, а про те, які існують штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК до них у 2025 році – у цьому довіднику.

А всі новини від редакції «Дебет-Кредит» про блокування ПН/РК – ось тут.