Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є:
— власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
— землекористувачі.
Власники земельних ділянок — це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Норми ПКУ не передбачають окремого порядку плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності) для фізичних осіб — нерезидентів. Іноземні громадяни не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.
Фізособа-підприємець — платник єдиного податку має державний акт на право власності на земельну ділянку, яку використовує у своїй підприємницькій діяльності. Чи звільняється такий підприємець від сплати земельного податку?
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу документом, що посвідчує право на земельну ділянку, є державний акт на право власності на земельну ділянку.
Частиною четвертою п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Відповідно до пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га.
Отже, якщо державний акт на право власності на земельну ділянку оформлено на фізичну особу — підприємця і земельну ділянку, надану для здійснення підприємницької діяльності, використовує сам підприємець, то саме такий підприємець — платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку (з урахуванням вищезазначеного підпункту).
