Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з положеннями Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Згідно пп. 8 п. 1 ст. 18 Закону України від 01.07.2004 р. №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки, видається Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Платнику податку-фізичній особі податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується контролюючим органом за об’єкт нерухомого майна, переведений з житлового в нежитловий, при наявності документів, що підтверджують право власності (Свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення тощо) за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому здійснено таке переведення.
Слід зазначити, що для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає йому нове податкове повідомлення-рішення.
