Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Окрім того, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо сплати земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, які зараховуються до відповідних місцевих бюджетів (п. 284.1 ст. 284 ПКУ).
Що стосується орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, то її розмір встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. При цьому норми ПКУ не передбачають зменшення розміру орендної плати.
Разом з тим, згідно із ст. 32 ПКУ строк сплати податку може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку або його частини на більш пізній строк. Загальні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків передбачені ст. 100 ПКУ.
Нагадаємо, що податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний відповідно до ст. 101 ПКУ. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577.
