Нагадуємо, що місцеві органи влади при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначають об’єкт оподаткування, платників податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи.
При цьому місцеві ради обов’язково встановлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) і акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Разом з тим, в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України місцевим радам надано право самостійного вирішення необхідності встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр для бази оподаткування.
На 2015 рік ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр для об’єктів нежитлової нерухомості.
У разі, якщо органом місцевого самоврядування не було прийнято рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, то такі податки до прийняття справляються із застосуванням їх мінімальних ставок, встановлених Податковим кодексом України.
Таким чином, якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то мінімальною ставкою такого податку є «0» відсотків.