Не всі промислові будівлі звільнені від обкладення податком на майно, - ДФС

Несподівано для нас фіскальні органи пішли далі у практичному застосуванні норми щодо звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно будівель та споруд промислових підприємств.

Нагадаємо, що деякі платники податків, які відносяться до промислових підприємств та мають у власності промислові будівлі та споруди, на практиці не можуть скористатися приписами пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ. Адже у цій нормі чітко прописано, що не є об’єктом оподаткуванням податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Річ у тому, що під час приватизації таких підприємств та/або наступного придбання окремих об’єктів промислового призначення юрособи (самі промислові підприємства) отримували право власності або на окремі будівлі, або на цілісний майновий комплекс. Проте юридичне оформлення такої нерухомості як у БТІ, так і під час внесення відомостей про такі об’єкти до Держреєстру речових прав (з 01.01.2013 р.) не передбачало врахування типу та опису об’єкта з використанням Держкласифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Причому, судячи з роз’яснень з цього приводу, фіскальні органи вважають, що промислові підприємства мають право на звільнення від оподаткування нерухомого майна за наявності двох ознак:

1) підприємство має бути промисловим згідно з кодами КВЕД за даними ЕДР,

2) для здійснення такої діяльності воно має використовувати будівлі/споруди саме промислового призначення.

Оскільки визначити призначення окремих видів нерухомості з документів на право власності неможливо, фіскали радили звертатися до державних органів, які можуть надати інформацію щодо віднесення тої чи іншої будівлі до промислового об’єкта.

І от тепер листом від 18.05.2016 р. №1653/10/08-01-13-03-14 ДФС прямо вказує на те, що звільнення від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно має той госпсуб’єкт, який є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених пп. 266.2.2 ПКУ.

Окрім того, ДФС відзначає, що приміщення для конторських та адміністративних цілей, у тому числі для промислових підприємств, під таке звільнення не підпадають.

Таким чином, на нашу думку, промислові підприємства стали заручниками неузгодженості чинного законодавства в частині визнання нерухомих об’єктів промисловими з метою практичного застосування норми щодо їх звільнення від оподаткування. Адже, з одного боку, сама норма пп. 266.2.2 ПКУ не вимагає наявності будь-яких документальних підтверджень для такого звільнення. А з другого — щодо будівель промисловості вона містить лише уточнення складових частин таких будівель та не є вичерпним переліком такої нерухомості. Ще одне питання стосується адмінбудівель, інших споруд як частини промислових об’єктів, які коментованим листом визнані об’єктами оподаткування. Тож виникає питання — як бути з такими адмінбудівлями, якщо вони входять до складу ЦМК?

Втім, як завжди, слід розуміти, що у разі коли саме промислове підприємство не сплачує податок на нерухоме майно за наявні у його власності промислові об’єкти та не подає податкової декларації, під час перевірки фіскали в акті перевірки можуть зафіксувати порушення вимог податкового законодавства. І незважаючи на тягар доказування, який покладається на фіскальні органи (ч. 2 ст. 71 КАСУ), суди у кожному судовому процесі нагадують про принцип змагальності сторін — і фіскальний орган, і платник податків надають суду докази на правомірність своєї позиції (ст. 7, 11 КАСУ). Тому таки доведеться у кожному випадку звільнення від оподаткування промислових будівель запасатися документами про промислове призначення таких об’єктів, у т. ч. й тих, які входять до складу ЦМК.