З 17 липня 2018 р. наказом Мінагрополітики №162 вводяться нові коефіцієнти нормативно грошової оцінки землі. Таким чином, хто не оновить або не внесе дані про цільове призначення своєї ділянки, буде платити при оцінці землі більше, ніж раніше. До таких земельних ділянок буде застосований підвищувальний коефіцієнт, який збільшать з 2,0 до 3,0. Докладніше читайте тут>>
Як повідомляє UBR.ua на сьогоднішній день коефіцієнти для визначення категорій земель такі:
- Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - 1,0;
- Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) - 1,0;
- Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - 2,5;
- Для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів - 0,5.
Коли потрібно платити
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та ін.
І, починаючи з 17 липня, відсутність коду класифікації видів цільового призначення земель або помилки при їх внесенні в кадастр можуть обійтися землевласникам дуже дорого. Адже різниця в коефіцієнтах може бути вельми відчутною, попереджають юристи.
«Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Цей вид оцінки використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них. Таким чином, для купівлі-продажу земельних ділянок нормативно-грошова оцінка не використовується», - розповів UBR.ua керуючий партнер ЮК «Альянс правових сил» Віталій Собкович.
Чиновники вже раніше робили спроби змусити українців розкрити цільове призначення своїх ділянок, але, як показала практика, у 2017 році коефіцієнти для окремих видів цільового призначення перевищували встановлені «мотивуючі» значення.
Наприклад, для земель з комерційним призначенням (будівництво під комерційні об'єкти, торгівлю, об'єкти дорожнього сервісу) передбачений коефіцієнт 2,5. Якщо інформації про призначення такої ділянки в кадастрі не було, до сьогодні використовували «підвищений» коефіцієнт 2,0.
Відповідно, губилася мотивація для землекористувачів таких ділянок правильно вносити інформацію щодо ділянки - навіщо це робити, якщо можна платити менше, не виконуючи жодних дій?
«Тепер суперечність усунуто. Розмір «мотиваційних» коефіцієнтів підвищений до 3,0, що перевищує розмір будь-якого з коефіцієнтів щодо ділянок, які внесені в базу Кадастру і мають код Класифікації видів цільового призначення земель. Відповідно мати не внесену або «недовнесену» в базу земельну ділянку стає з 17 липня невигідно», - зауважив у розмові з UBR.ua Радник адвокатського об'єднання «Коннов і Созановський» Віталій Правдюк.
Оцінку складніше оскаржити
На думку Віталія Собковича, таким чином держава переслідує відразу кілька цілей: наповнення інформацією Держземкадастру, підготовка до створення повноцінного ринку земель і, звичайно ж, наповнення бюджету.
Підприємцям, які не поспішали оновлювати дані про свої наділи, при їх зверненні про уточнення інформації за ділянкою, в Держземкадастрі відразу видаватимуть оновлену виписку про нормативну грошову оцінку. Вартість ділянки в ній виросте, а значить збільшитися й база оподаткування, зазначають юристи.
«Нова система коефіцієнтів більш чітка. Тому я б сказав, що для держави важлива не «правильність» розрахунку податкових зобов'язань, а їх безперечність. Оскаржити суму податкових зобов'язань за ділянкою, внесеною в Кадастр, підприємству складніше», - зауважив нам Віталій Правдюк.
За внесення до кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку адміністративний збір стягувати не стануть. А на всю процедуру має піти 14 робочих днів з дня подання відповідної заяви до територіального органу Держгеокадастру.
У результаті на руки землевласнику надаватимуть один з трьох документів:
- Виписка з кадастру про земельну ділянку, що підтверджує внесення відомостей до бази або змін до них;
- Повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них);
- Рішення про відмову внесення відомостей (змін до них) в держземкадастр.
Підставами для відмови можуть бути:
- Розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого територіального органу Держгеокадастру;
- Подання неповного пакету документів (наприклад, представником не поданий документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника) та/або документи не відповідають вимогам, встановленим законом (наприклад, заява не відповідає встановленій формі);
- Наявність наданих в заяві відомостей до Поземельної книги (документ Держкадастру, який містить всі відомості про земельну ділянку від кадастрового номера до складу угідь);
- Електронний документ не придатний для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Держкадастру.
Денис Вергун
***
Читайте також: Чи потрібно коригувати декларацію з плати за землю за ІІ півріччя 2018 року у зв'язку з появою нового коефіцієнта, – позиція ДФС