Коментар до листа Мінфіну від 26.09.2018 р. №11420-10-10/25191
Дивіденди можуть виплачуватися як у грошовій, так і в натуральній формі. Умови щодо форми виплати дивідендів мають бути передбачені в статуті підприємства. Водночас є окремі категорії суб’єктів господарювання, для яких є виняток щодо форм виплати дивідендів. Так, АТ мають право виплачувати дивіденди виключно грошовими коштами (ч. 1 ст. 30 Закону №514).
Зверніть увагу: від форми виплати дивідендів залежить їх оподаткування. А також те, чи буде операція з їх виплати визнана податківцями контрольованою. Про це ми писали тут.
Позиція ДФСУ
У роз’ясненні, оприлюдненому у «Віснику», зазначалося наступне.
У разі виплати дивідендів у натуральній формі (крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску з податку на прибуток є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими.
Іноді емітент та інвестор вдаються до операції із заліку зобов’язань – зобов’язання емітента щодо виплати дивідендів погашаються зарахуванням заборгованості перед ним з боку інвестора за відвантажені товари, надані послуги або виконані роботи.
Але як операція з виплати дивідендів у негрошовій формі, так і їх виплата шляхом взаємозаліку може бути, на думку ДФСУ, контрольованою (якщо дотримано критерії, встановлені ст. 39 ПКУ).
Щодо виплати дивідендів у грошовій формі, то слід зазначити, що вона не впливає на витрати (доходи) емітента, тому не змінює об’єкт оподаткування податком на прибуток. З цього податківці роблять висновок, що операція з виплати дивідендів в грошовій формі не є контрольованою.
Позиція Мінфіну
Мінфін у коментованому листі із аргументами податківців погодився, і на додачу навів кілька своїх.
Віднесення операції до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених п. 39.3 ПКУ.
Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.
Крім того, зважаючи на те, що законодавство щодо виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидентів не змінювалося з моменту запровадження контролю за трансфертним ціноутворенням, визнання зазначених операцій контрольованими за підсумками 2017 року та необхідність їх відображення у звіті про контрольовані операції за цей період призведе до необхідності (можливості) застосування до платників податків штрафної санкції у розмірі 1 відсотка сум контрольованих операцій, незадекларованих у поданих звітах про контрольовані операції за попередні звітні періоди, починаючи з 2014 року, що передбачено пунктом 120.3 ПКУ.
Також, у разі досягнення вартісних критеріїв визнання операції контрольованою, передбачених підпунктом 39.2.1.7 ПКУ, до платників податків будуть застосовані штрафні санкції у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за неподання звіту про контрольовані операції.
Зазначене, як наголошує Мінфін, не сприятиме налагодженню конструктивної співпраці з платниками податків, а також може призвести до численних судових спорів.
Тому вважає недоцільним визнання контрольованими операцій з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів.
Але, не забувайте, що сума нарахованих дивідендів враховується при визначені вартісного критерію контрольованих операцій. Про це зазначалося, зокрема, у листі ДФСУ від 12.01.2018 р. №119/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.