18 березня 2020 року набрав чинності Закон від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Про це ми писали тут та тут.
Зокрема, цим законом передбачається звільнення на час карантину від плати за землю та податку на нерухомість.
За яких умов надається звільнення?
Звільнення від нарахування та сплати за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року поширюється на:
- земельний податок;
- орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності;
- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
При цьому варто звернути увагу, що звільнення від оподаткування надається за певних умов.
Так, звільнення від плати за землю поширюється лише на земельні ділянки, що використовуються їх власниками (користувачами) у господарській діяльності.
Своєю чергою, господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).
Крім того, зауважимо, що звільнення від орендної плати поширюється лише на земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, якщо ви орендуєте земельну ділянку у суб’єкта господарювання або фізособи, то сплачувати орендну плату все ж таки доведеться.
Що ж до податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то тут звільнення поширюється лише на об’єкти нежитлової нерухомості. Тобто за об’єкти житлової нерухомості податок сплачується в звичайному порядку.
Які дії платника–юрособи?
Пільга пільгою, але в неї є один нюанс. Якщо платник вже самостійно визначив суму грошового зобов’язання до сплати, її доведеться платити. Тому, щоб не платити, треба скасувати (зменшити) раніше задекларовану суму.
Нагадаємо, що юрособи – платники плати за землю подають декларацію одним із двох способів:
- або річну декларацію до 20 лютого поточного року (із розбивкою платежів по місяцям);
- або щомісяця протягом 20 календарних днів за звітним місяцем.
Платники ж податку на нерухоме майно мають лише один варіант – подання річної декларації до 20 лютого поточного року (з розбивкою платежів по кварталах).
Відповідно тим юрособам, які декларують плату за землю щомісячно, нічого уточнювати не треба. Вони просто подають декларацію за березень та квітень з врахуванням звільнення від оподаткування.
На жаль, наразі від податківців немає роз’яснень щодо того, яким чином необхідно відобразити таке звільнення від податку. Вважаємо, що у декларації за березень та квітень, платник податку має:
- у графі 13 Розділу І (або ж у графі 12 Розділу ІІ) вказати річну суму податку без врахування суми податку за 2 місяці (тобто у 10/12 річного розмірі). Аналогічним чином заповнюється і графа 3 Розділу ІІІ;
- у графі 6 Розділу ІІ (березень) та у наступному місяці у графі 7 Розділу ІІ (квітень) проставляється прочерк.
А ті ж платники, що вже подали річну декларацію (як щодо плати за землю, так і щодо податку на нерухомість, відмінну від земельних ділянок), вони мають подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зменшення податкового зобов’язання за відповідні місяці (або квартали).
Як уточнити показники декларації?
Спочатку розглянемо порядок уточнення показників Декларації з плати за землю. У заголовній частині такої декларації ставиться позначка у графі «Уточнююча». Річна сума земельного податку (або орендної плати) заповнюється вручну, виходячи з 10/12 суми податку за рік (тобто річна сума податку буде меншою на суму податку/орендної плати за березень та квітень).
У рядку 3 Розділу ІІІ вказуються правильні показники плати за землю з розбивкою по місяцям, у графі 6 (березень) та 7 (квітень) проставляється нуль.
У рядку 4 Розділу ІІІ вказуються показники, що були задекларовані у раніше поданій декларації (тобто графи 6 та 7 заповнюються відповідно до сум податку, що були зазначені у них раніше).
У рядку 6 відповідно вказується сума плати, на які було зменшено зобов’язання (відповідно заповнюються тільки графи 6 та 7).
Графи 7 та 8 не заповнюються.
Що ж до Декларації з податку на нерухомість, то вона уточнюється фактично аналогічним чином. У заголовній частині ставиться позначка в графі «Уточнююча».
У графі 6.1 декларації вказується сума податку із врахування звільнення за березень та квітень, а у графі 6.3 відповідно сума податку за березень та квітень (сума, на яку зменшилось податкове зобов’язання).
Далі переходимо до Додатку 2 «Розрахунок у частині об’єктів нежитлової нерухомості». Тут графа 16 та 20 заповнюється, виходячи зі суми податку із врахуванням звільнення за березень та квітень. Відповідно сума авансових внесків за І та ІІ квартал також вказується із врахуванням зменшення.
У розділі ІІ у рядку 4 вказуються показники раніше поданої декларації, у графі 6 сума, на яку зменшується розмір податку загалом за рік та з розбивкою за І та ІІ квартал.
Детальніше про уточнення показників такої декларації ми писали тут.
В які строки необхідно уточнити декларації?
Пунктом 286.4 ПКУ передбачено, що у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
А от для уточнення показників декларації з податку на нерухомість таких строків не встановлено, однак вважаємо, що платникам податку варто не баритися і уточнити показники якомога раніше, до настання терміну сплати податку за ІІ квартал. Інакше раніше задеклароване зобов’язання треба буде заплатити.
Щоправда, коментованим Законом №533 на період скасовано штрафи за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року. Скасовано і пеню протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року. Отже, без санкцій і сплати податків уточнитися можна до 31 травня. Але, знову ж таки, повторюємо, що затягувати із уточненням не варто!
Як бути із сумою переплати?
Відповідно до п. 43.1 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Для цього платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (зокрема, такі кошти можуть бути спрямовані і на сплату зобов’язання з інших податків).
Або ж на вибір платника податку, така сума може бути врахована у погашення майбутніх зобов’язань з відповідного податку.
Про це ми писали тут.
А що у фізосіб?
А фізособам подавати та уточнювати нічого не потрібно. Як щодо плати за землю, так і щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахунок здійснюється органом ДПС.
Тому такі особи просто не сплачують вищезазначені податки за березень та квітень, адже в податковому повідомленні-рішенні, яке буде надіслано податківцями, нові податкові пільги мають бути враховані.