Податківці в ЗІР порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2023 році складає 1342,00 гривні.
Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 2013,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2023 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 3760,00 гривень (2684,00 грн. х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 2013,00 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.
Які документи треба надати на підтвердження права на ПСП: правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1227 (далі – Порядок).
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) за встановленою Державною податковою службою формою (п. 2 Порядку).
Згідно з п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у пп. 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 ПКУ, крім заяви про застосування пільги одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:
- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
- копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
- копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
- копію паспорта.
Для цілей п. 5 Порядку одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.