Відповідно до пп. 169.1.1 статті 169 розділу IV ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно зі статтею 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року з метою застосування підпункту 169.1.1 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга надається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до пп. 169.1.2 статті 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена підпунктом 169.1.1 статті 169 ПКУ, з розрахунку на кожну таку дитину.
Згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а» і «б» підпункту 169.1.3 статті 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому пп. 169.4.1 статті 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Згідно з пунктом 3 статті 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1227, для застосування пільги з підстав, передбачених у підпункті 169.1.2 статті 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає:
— копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
— копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).
Згідно зі статтею 157 Сімейного кодексу України питання утримання та виховання дитини вирішується батьками спільно. При цьому з метою надання ПСП «виховання дитини» слід вважати насамперед її спільне проживання з батьками. Документом, що підтверджує таке спільне проживання, може бути довідка з ЖЕКу.
Таким чином, якщо батько, який має трьох дітей віком до 18-ти років, але двоє з них є рідними, а одна — дитина дружини, яка не всиновлена, бажає скористатися правом на застосування до його доходу податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 статті 169 ПКУ, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування, крім документів, визначених у Порядку, подається довідка з ЖЕКу.