Відшкодування витрат на таксі у відрядженні — додаткове благо працівника

Відповідно до пп. 165.1.11 ст. 165 ПКУ до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Сума витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, розраховується згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59 зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 6 розділу ІІ цієї Інструкції відрядженому працівникові в межах території України відшкодовуються витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).
Згідно із п. 9 розділу ІІІ Інструкції витрати за користування таксі або оренду автотранспорту під час відрядження за кордоном можуть бути відшкодовані платнику податку лише з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).
Враховуючи те, що витрати на таксі, які були понесені найманим працівником під час відрядження в межах території України, не підлягають обов’язковому відшкодуванню, але за рішенням керівника юридичної особи дані витрати були відшкодовані працівнику, то сума таких витрат буде вважатись додатковим благом відповідно до пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ, та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.