Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу платник податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільгу яким визначено пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 цієї статті, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 цієї статті, при дотриманні вимог абзацу 1 пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви.
Для застосування податкової соціальної пільги з підстав, передбачених пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, платник податку, який є інвалідом ІІ групи, крім заяви про застосування пільги, повинен подати роботодавцю копію пенсійного посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи (пп. 5 п. 5 Порядку №1227).
При цьому відповідно до п. 3 цього Порядку періодичність подання підтвердних документів щодо отримання пільги для платника податку, передбаченого у пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, відповідає встановленим МОЗ України строкам їх перегляду.
