Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФС у Запорізькій області нагадує, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді:
- вартості використання житла,
- інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування,
- або компенсації вартості такого використання.
Проте це не стосується випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Згідно з нормами КЗпП, юрособа повинна компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд:
- у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість;
- у зв’язку зі службовими відрядженнями.
Компенсація вартості проїзду в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Отже, оскільки проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язаний із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд, така компенсація оподатковується ПДФО як додаткове благо за ставкою 18%.
