25 травня 2017 року нардеп Є. Мураєв зареєстрував у ВРУ одразу два законопроекти з питання легалізації майна в зв'язку з добровільним декларуванням майнового стану та незадекларованих доходів фізичних осіб:
- законопроект №6504 "Про легалізацію майна в зв'язку з добровільним декларуванням майнового стану та незадекларованих доходів фізичних осіб"
- законопроект №6505 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо легалізації майна в зв'язку з добровільним декларуванням майнового стану та незадекларованих доходів фізичних осіб)".
Як зазначено у пояснювальних записках, законопроекти розроблено у зв’язку з необхідністю детінізації економіки України взагалі та відносин власності зокрема, повернення приватних капіталів до економіки та наповнення бюджету України.
Чому виникла така законодавча ініціатива?
Нещодавно Уряд виступив із анонсом розробки законопроекту щодо впровадження загального декларування доходів громадян та податкового контролю видатків фізсіб непрямими методами. Зокрема, законопроект передбачатиме введення автоматизованої системи моніторингу відповідності витрат фізичних осіб отриманим доходам. Без проведення попередньої добровільної легалізації доходів громадян такі заходи, на думку Є. Мураєва, призведуть до ще меншого надходження грошей до економіки України. Адже ті, хто не зможе пояснити свої фінансові статки, просто їх не задекларують та в подальшому будуть більш виважено підходити до своїх витрат. Отже, держава не тільки не отримає прямих податкових надходжень від легалізації доходів, але й втратить і непрямі внаслідок фактичного зниження витрат громадян.
"Необхідно розуміти, що легалізація доходів не є податковою амністією - громадяни мають сплатити на визначених законом умовах податок з неофіційно отриманих доходів, за це держава вважатиме їх легально отриманими. Але якщо власник нелегальних капіталів не виведе їх з тіні у встановлений строк, у разі виявлення таких доходів він має нести більш жорстку відповідальність, ніж була передбачена до проведення кампанії з легалізації", - зазначив нардеп.
При цьому результативність фінансових амністій перш за все залежить від довіри до влади та від гарантій безпеки з боку держави особам, що легалізують доходи. Тож держава має гарантувати, що особи, які добровільно відкрили свої статки та сплатили встановлений податок, будуть звільнені від обов’язку надавати інформацію про джерела доходів, можуть не остерігатися штрафів за порушення податкового та валютного законодавства, щодо них не будуть відкриті кримінальні провадження за ухилення від сплати податків та не будуть розголошені дані, зазначені в деклараціях.
Логічно і доцільно, з точки зору автора законопроекту, було б запропонувати платникам податків перед впровадженням автоматичного обміну податковою інформацією прийняти участь у процедурі легалізації доходів. .
Таким чином, в Україні існує нагальна необхідність закріплення на законодавчому рівні та впровадження з урахуванням позитивного міжнародного досвіду процедури легалізації майна в зв’язку з добровільним декларуванням майнового стану та незадекларованих доходів фізичних осіб, яка сприятиме відновленню довіри громадян до держави та допоможе вирішенню багатьох соціальних та економічних проблем.
Що пропонується?
Законопроект №6504 закріплює правові та організаційні засади легалізації майна в зв’язку з добровільним декларуванням майнового стану та незадекларованих доходів фізичних осіб. Дія цього закону поширюватиметься на осіб, що легалізували і легалізують майно, яке вони набули у власність до 1 липня січня 2018 року.
Легалізації підлягатимуть, зокрема, грошові кошти, цінні папери (в тому числі акції), частка участі та (або) пай в статутному (складеному) капіталі юрособи, нерухоме майно, оформлене на іншу особу, право на яке або угоди за яким підлягають держреєстрації, будівлі (споруди), що знаходяться на території України, нерухомість за межами території України, транспортні засоби.
Не підлягатиме легалізації майно:
- права на яке оскаржуються в судовому порядку;
- надання прав на яке не передбачене чинним законодавством України;
- гроші, отримані в якості кредитів;
- майно, яке підлягає передачі на користь держави;
- майно, яке вилучено з цивільного обороту.
Заплановано, що строк легалізації майна розпочнеться 1 січня 2018 року і закінчиться 30 червня 2018 року. Строк подачі документів для пред’явлення нерухомого майна, що знаходиться на території України, права на яке не оформлені, до легалізації розпочнеться 1 січня 2018 року і закінчиться 31 травня 2018 року. Строк подачі документів для легалізації іншого майна - з 1 січня 2018 року і до 22 червня 2018 року.
Спеціальна декларація подається одноразово суб’єктом легалізації до контролюючого органу, в якому суб’єкт легалізації перебуває на обліку як платник податків
При цьому легалізація майна відбуватиметься за умови:
1) прийняття контролюючим органом спеціальної декларації та винесення спеціально створюваною Комісією рішення про легалізацію майна;
2) виконання за вибором суб’єкта легалізації в строк до 30 червня 2018 року однієї з умов:
- зарахування суми грошових коштів, зазначених у спеціальній декларації строком не менше ніж на 2 роки на безоплатній основі на спеціальні рахунки, які відкриваються в банках України та їх філіях, що розташовані на території України;
- суб’єктом легалізації, який зазначив у спеціальній декларації майно, в тому числі готівкові кошти, на суму до 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, придбано довгострокові державні облігації зі строком погашення 5 років без права дострокового погашення на загальну суму, що дорівнює 10% вартості задекларованого майна, в тому числі готівкових коштів;
- суб’єктом легалізації, який зазначив у спеціальній декларації майно, в тому числі готівкові кошти, на суму понад 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, придбано довгострокові державні облігації зі строком погашення 5 років без права дострокового погашення на загальну суму, що дорівнює 12% вартості задекларованого майна, в тому числі готівкових коштів;
- суб’єктом легалізації всієї суми ПДФО за ставкою, яка встановлена ПКУ, залежно від загальної суми зазначеного в спеціальній декларації майна.
Своєю чергою, законопроектом №6505 пропонується встановити тимчасово, з 1 січня по 30 червня 2018 року, ставку ПДФО:
- 10 % бази оподаткування щодо доходів - на загальну суму понад 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зазначених в декларації про легалізацію майна (спеціальній декларації) за умови прийняття контролюючим органом декларації та сплати платником податку – суб’єктом легалізації всієї суми податку до 30 червня 2018 року;
- 5 % бази оподаткування щодо доходів - на загальну суму до 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зазначених в декларації про легалізацію майна (спеціальній декларації) за умови прийняття контролюючим органом цієї декларації та сплати платником податку – суб’єктом легалізації всієї суми податку до 30 червня 2018 року;
- 0 % бази оподаткування - в одному із таких випадків:
- у разі зарахування суми грошових коштів, зазначених у декларації про легалізацію майна, строком не менше ніж на 2 роки на безоплатній основі на спецрахунки, які відкриваються в банках України та їх філіях, що розташовані на території України;
- за умови, що платником податків, який зазначив у декларації про легалізацію майна (спеціальній декларації) майно, в тому числі готівкові кошти, на суму до 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, придбано у строк до 30 червня 2018 року довгострокові державні облігації зі строком погашення 5 років без права дострокового погашення на загальну суму, що дорівнює 10 % вартості задекларованого майна, в тому числі готівкових коштів.
- за умови, що платником податків, який зазначив у декларації про легалізацію майна майно, в тому числі готівкові кошти, на суму понад 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, придбано у строк до 30 червня 2018 року довгострокові державні облігації зі строком погашення 5 років без права дострокового погашення на загальну суму, що дорівнює 12 % вартості задекларованого майна, в тому числі готівкових коштів.