Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коментар до листа ДФСУ від 02.08.2017 р. №1454/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Питання організації харчування працівників ми розглядали неодноразово* У коментованому ж листі податківці зазначають: роботодавцем за рахунок власних коштів організовується харчування (обіди) для фізичних осіб (працівників), і ціна продажу якого є меншою за його собівартість, то різниця, яка виникає між собівартістю організованого харчування та ціною продажу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку як додаткове благо.
А додаткове благо оподатковується 18% ПДФО та 1,5% військового збору. При цьому база для нарахування ПДФО визначається згідно з п. 164.5 ПКУ: оскільки дохід надається у негрошовій формі, то його вартість (зазначена різниця) збільшується на «натуральний» коефіцієнт. У 2017 році він дорівнює 1,21951.
При цьому, як роз’яснює ДФСУ, оскільки зазначена сума різниці не визначена Переліком №1170 як виплата, що звільняється від нарахування єдиного внеску, то відповідно до Закону №2464 сума такої різниці є базою нарахування ЄСВ.
Тут можна посперечатися, адже такої різниці немає у ст. 7 Закону №2464 як складової бази нарахування ЄСВ. На нашу думку, таке нарахування ЄСВ правомірне лише, якщо така різниця передбачена колективним або трудовим договором із працівниками як складова фонду оплати праці. Якщо ж ні, то про жодне нарахування ЄСВ говорити, на нашу думку, недоречно.
Наприклад, якщо різниця становить 50 грн і є зарплатою працівника, то оподатковуватиметься вона так:
ПДФО: 50 грн х 1,21951 х 18% = 10,98 грн.
ВЗ: 50 грн х 1,5% = 0,75 грн.
ЄСВ: 50 грн х 22% = 11 грн.
Єдина складність, що визначати та сплачувати такі податки і ЄСВ треба за кожний день, у якому працівнику цей дохід надається. І якщо, згідно зі ст. 168 ПКУ, ПДФО та ВЗ можна буде сплатити протягом 3 банківських днів з дати надання такого доходу, то ЄСВ треба буде сплачувати день у день (згідно з ч. 8 ст. 9 Закону №2464). Незважаючи на те, коли такий дохід фактично нараховуватиметься - щодня чи наприкінці місяця на підставі відомості, наданої бухгалтерії.
___________
*Читайте також:
- Купуємо каву та печиво в офіс або годуємо працівників під час вахти
- Годуємо працівників за «шведським столом» (тут і тут)
- Організовуємо святковий вечір (із стравами та напоями) для працівників
- Відображаємо витрати на організацію харчування в бухгалтерському та податковому обліках (тут і тут)
- Наслідки оплати харчування працівників під час відрядження
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
