• Посилання скопійовано

Харчування працівників за ціною нижче собівартості: нюанси оподаткування

Організувати харчування працівників роботодавець може по-різному. В черговому листі ДФСУ розповіла, як оподатковуватиметься ПДФО та військовим збором випадок, коли роботодавець продає працівникам харчування за ціною нижче його собівартості

Харчування працівників за ціною нижче собівартості: нюанси оподаткування

Коментар до листа ДФСУ від 02.08.2017 р. №1454/6/99-99-13-02-03-15/ІПК 

Питання організації харчування працівників ми розглядали неодноразово* У коментованому ж листі податківці зазначають: роботодавцем за рахунок власних коштів організовується харчування (обіди) для фізичних осіб (працівників), і ціна продажу якого є меншою за його собівартість, то різниця, яка виникає між собівартістю організованого харчування та ціною продажу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку як додаткове благо. 

А додаткове благо оподатковується 18% ПДФО та 1,5% військового збору. При цьому база для нарахування ПДФО визначається згідно з п. 164.5 ПКУ: оскільки дохід надається у негрошовій формі, то його вартість (зазначена різниця) збільшується на «натуральний» коефіцієнт. У 2017 році він дорівнює 1,21951. 

При цьому, як роз’яснює ДФСУ, оскільки зазначена сума різниці не визначена Переліком №1170 як виплата, що звільняється від нарахування єдиного внеску, то відповідно до Закону №2464 сума такої різниці є базою нарахування ЄСВ. 

Тут можна посперечатися, адже такої різниці немає у ст. 7 Закону №2464 як складової бази нарахування ЄСВ. На нашу думку, таке нарахування ЄСВ правомірне лише, якщо така різниця передбачена колективним або трудовим договором із працівниками як складова фонду оплати праці. Якщо ж ні, то про жодне нарахування ЄСВ говорити, на нашу думку, недоречно.  

Наприклад, якщо різниця становить 50 грн і є зарплатою працівника, то оподатковуватиметься вона так:

ПДФО: 50 грн х 1,21951 х 18% = 10,98 грн.

ВЗ: 50 грн х 1,5% = 0,75 грн.

ЄСВ: 50 грн х 22% = 11 грн. 

Єдина складність, що визначати та сплачувати такі податки і ЄСВ треба за кожний день, у якому працівнику цей дохід надається. І якщо, згідно зі ст. 168 ПКУ, ПДФО та ВЗ можна буде сплатити протягом 3 банківських днів з дати надання такого доходу, то ЄСВ треба буде сплачувати день у день (згідно з ч. 8 ст. 9 Закону №2464). Незважаючи на те, коли такий дохід фактично нараховуватиметься -  щодня чи наприкінці місяця на підставі відомості, наданої бухгалтерії. 

___________

*Читайте також:

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДФО»