Працівник відвідує спортзал на підприємстві
ДФСУ в індивідуальній консультації від 29.10.2018 р. №4624/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначають, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ).
Водночас норми пп. 164.2.17 ПКУ не містять посилань на те, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного відвідування приміщень (власних та орендованих), пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою), майданчиків для гри в футбол тощо, не оподатковуються ПДФО.
Тому податківці доходять висновку, що вартість відвідування працівником спортзалу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника.
Але, як ми писали раніше (тут і тут), останнім часом судова практика щодо таких неперсоніфікованих доходів не на стороні податківців. Суди не вважають їх додатковим благом. Очевидно, з обережності в коментованій ІПК податківці називають такий дохід не додатковим благом, а визначають його як інший дохід (пп. 164.2.20 ПКУ). А такий дохід підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором.
Визначення бази оподаткування
На жаль, і в цьому роз’ясненні податківці наполягають на оподаткуванні такого доходу, але не наводять порад щодо визначення розміру такого доходу стосовно кожного з працівників. Адже, хоча і можна вести суворий облік працівників, які фактично відвідують спортзал, та ось порахувати, яка частина витрат на його створення припадає на кожне таке відвідування, важко.
Втім, оскільки відвідування відбувається безоплатно, то в такому випадку доцільно застосувати підхід, аналогічний зазначеному у пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ (як до безоплатно отриманих послуг) і визначати розмір доходу за правилами звичайної ціни.
Визначення звичайної ціни наведено у пп. 14.1.71 ПКУ. За ним під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, то вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Таким чином, при визначені доходу роботодавцю доцільно виходити з цін, які встановлено на ринку за відвідування спортзалу із аналогічними характеристиками.
Натуральний коефіцієнт
Варто не забувати, що як надання доступу до спортзалу, так і надання абонементу, є доходом наданим в натуральній формі. Відповідно для визначення бази оподаткування ПДФО необхідно застосовувати порядок, встановлений п. 164.5 ПКУ. Зокрема, до такого доходу застосовується натуральний коефіцієнт який обчислюється за формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
- де: К - коефіцієнт;
- Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Зверніть увагу, що при нарахуванні військового збору натуральний коефіцієнт не застосовується!
Відображення в формі №1ДФ
Якщо йти за логікою податківців, то сума доходу у вигляді відвідування спортзалу потрапить до форми №1ДФ з ознакою доходу 127 «інші доходи».
Єдиний соцвнесок
У коментованій консультації податківці нагадали, що базою нарахування єдиного внеску за найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці».
При цьому вартість безоплатного відвідування працівниками приміщень (власних та орендованих), пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою), майданчиків для гри в футбол тощо, не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за цивільно-правовим договором.
Отже, зазначений дохід не є базою нарахування єдиного соцвнеску.