ДФС в ІПК від 14.01.2019 р. №116/К/99-99-13-01-03-14/ІПК нагадує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Так, пп. 166.1.1 ПКУ встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до пп. 166.1.2 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Зокрема, згідно з пп. 166.3.2 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів або вартості майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року. Саме щодо цього виду витрат задавав своє питання платник податку, який замовив таку ІПК.
Але до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 ПКУ).
І ось тут виникає питання. Добре, якщо у фізособи є на руках такі документи у паперовому вигляді. А що як понесення витрат відбувалось дистанційно і все, що є – це електронні первинні документи? Чи підтверджують вони право на податкову знижку? ДФСУ відповідає, що так. І пояснює чому.
Витрати фізособи можуть бути підтверджені електронними документами
Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються відповідно до глави 10 Інструкції НБУ №22.
Згідно з п. 10.1. Інструкції НБУ №22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата» та інших систем дистанційного обслуговування.
Пунктом 10.5 Інструкції НБУ №22 визначено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.
Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них:
- дату і номер;
- назву, код платника та номер його рахунку;
- код банку платника;
- назву, код одержувача та номер його рахунку;
- код банку одержувача;
- суму цифрами;
- призначення платежу;
- електронний(і) підпис(и) / електронний(і) цифровий(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом НБУ з питань застосування електронного підпису в банківській системі України;
- інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розмішуються в полі «Допоміжні реквізити».
Враховуючи зазначене, електронні розрахункові документи можуть бути використані для підтвердження витрат платника податку з метою використання права на податкову знижку за умови наявності у них інформації та обв’язкових реквізітів, передбачених нормами чинного законодавства.
Невеличке «але». Все це, звісно, добре і ми такий перехід на підтвердження витрат фізособи електронними документами можемо лише вітати. Але наприкінці податківці наводять норму ПКУ, про яку слід пам’ятати. Відповідно до п. 52.2 ПКУ така їх податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Тож, кожному, хто бажатиме скористатися таким роз’ясненням без суперечок із податківцями, доведеться отримувати власну ІПК.
***
Читайте також:
- За 2018 рік можна буде включити для отримання податкової знижки витрати на садки та школу
- У договорі про навчання зазначається ПІБ особи, яка буде навчатися: чи є право на податкову знижку?
- Як надається податкова знижка для внутрішньо переміщених осіб?
- Податкова знижка пов’язана з усиновленням дитини: алгоритм розрахунку
- Зміни до оподаткування фізосіб-2019