Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (пп. 14.1.90 ПКУ).
Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Окрім цього, розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
І от на підставі цього, податківці у консультації від 04.04.2019 р. №1446/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначають, що дохід фізичної особи – покупця у вигляді знижки з вартості придбаних у товариства з обмеженою відповідальністю корпоративних прав (частки в статутному капіталі) включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах (за ставками 18% та 1.5% відповідно).
Також податківці звернули увагу, що юридична особа повинна виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ, а саме нарахувати та сплатити ПДФО та військовий збір.
Згідно з Довідником ознак доходів для такої знижки окремої ознаки доходу не передбачено. Тому слід пам’ятати, що інші оподатковані доходи відображаються податковим агентом під ознакою доходу «127».
Така позиція податківців не нова і зараз міститься в «ЗІР» (категорія консультацій 103.02). Хоча ДФС і зазначала: «неможливо надати конкретну відповідь по суті, оскільки кожен випадок, який виник у платника податку, слід розглядати з урахуванням документів, що стосуються окремої справи».
Від редакції
Нажаль, не у всьому в цій ІПК ми згодні.
Адже єдина норма, яка вимагає включення до оподаткованого доходу фізособи саме знижки покупця, це пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. Він говорить про визначення додатковим благом сум знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ.
Корпоративні права, згідно із пп. 14.1.244 ПКУ, це товар. Але до доходу фізособи знижка, надана при їх придбанні, потрапляє лише у тому випадку, якщо вона індивідуально призначена для такої фізособи. А це ще треба довести!
До того ж, податківці не зазначають, як рахувати дохід у вигляді знижки. З чим порівнювати ціну продажу корпоративних прав, з номінальною вартістю чи з вартістю їх придбання продавцем?
Згаданий вище пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ вимагає порівнювати ціну продажу із звичайною ціною (про що податківці також не згадують). А звичайна ціна в цьому випадку визначатиметься згідно із пп. 14.1.71 ПКУ. Наприклад, якщо корпоративні права будуть продані внаслідок публічних торгів, то звичайною ціною вважатиметься ціна, яка склалась на таких торгах. Навіть, якщо вона буде дешевшою, ніж номінальна вартість придбаних корпоративних прав.
Ну, і останнє, це, звісно, визначення самого виду доходу. Якщо податківці вимагають оподаткування на підставі пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ, це дохід у вигляді додаткового блага. Аж ніяк не «інші доходи».
Якщо ж логіка ДФС інша – знижка оподатковується лише тому, що є в ПКУ така загальна норма (пп. 164.2.20 ПКУ), за якою до оподаткованого доходу включаються інші доходи, які не зазначені в ст. 165 ПКУ як неоподатковані, то варто нагадати про лист ДФС від 08.04.2016 р. №3614/Ф/99-99-17-03-03-14.
В ньому чітко зазначався висновок: у разі отримання платником податку доходу у вигляді знижки звичайної ціни (вартості) товарів виключно у випадку, якщо така знижка має індивідуальний (персональний) характер, сума такої знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо.
І ось такий підхід ми вітаємо, адже інакше будь-які знижки на товари (послуги) потрапляли б до оподаткованого доходу покупців, а продавцям доводилось би доводити звичайність цін за кожним договором купівлі-продажу.
Одне можна сказати точно. Інвестиційний прибуток – це інший вид доходу (інша різниця) і розраховується та оподатковується він інакше. Згідно із пп. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 – 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами). Отже, на покупця ці норми не поширюються.
А що як корпоративні права були отримані безоплатно?
На цей випадок у «ЗІР» теж є відповідь (категорія консультації 103.02), із якою ми згодні. На думку податківців у разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5%. А отже, і ВЗ за ставкою 1,5%.
При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.
Додамо від себе, що, якщо такі корпоративні права фізособі подарувала юрособа, то саме вона є податковим агентом щодо такого доходу. І тут податківці пропонують іншу схему оподаткування:
- якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році – 1043,25 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування ПДФО і ВЗ;
- у разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то уся сума такого дарунка оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням п. 164.5 ПКУ, тобто застосовується «натуральний» коефіцієнт.
Щоправда, що саме оподатковувати, всю вартість чи лише суму перевищення, податківці весь час вагаються. У 2017 році вони вимагали оподаткування лише суми перевищення, потім у 2018 році вони наполягали на повному оподаткуванні (див. ІПК від 28.02.2018 р. №810/6/99-99-13-02-03-15/ІПК), але у 2019 році знов повернулись до ідеї часткового оподаткування. Тому зацікавленим податковим агентам варто отримати власну ІПК з цього приводу.