Коли і за яких умов ломбардам треба платити ПДВ на відсотки: роз'яснення ДПС та практика 2026 року

1. Яке є законодавче підгрунтя стягувати відсотки з боржників?
2. Що каже ПКУ?
3. Два сценарії в залежності від способу видачі кредиту
4. Висновок і порада для ломбардів

Коментар до ІПК ДПСУ від 06.04.2026 №2008/ІПК/99-00-04-02-03

У житті ломбардів буває усяке. Наприклад, ломбард видає кредит під заставу майна, а клієнт зникає і вчасно гроші не повертає. Щоб дисциплінувати боржника та компенсувати свої збитки, фінансова установа прописує в договорі жорстку умову: за кожен день прострочення нараховуються фіксовані проценти (на підставі ч. 2 ст. 625 ЦКУ). Виникає питання: чи підлягають включенню до бази оподаткування ПДВ суми таких процентів? Чи не змусять ломбард нарахувати на ці «штрафні» проценти 20% ПДВ?

У цій статті розберемося, як ДПС трактує плату за забудькуватість позичальників на прикладі ІПК від 06.04.2026 №2008/ІПК/99-00-04-02-03.

Яке є законодавче підгрунтя стягувати відсотки з боржників?

Коли людина бере ломбардний кредит, вона укладає відповідний договір (ст. 1054, 1055 та 1056-1 ЦКУ). Ломбардна операція – це, по суті, класичний фінансовий кредит під заставу речей чи валюти (пп. 14.1.100 ПКУ). Клієнт зобов'язаний повернути тіло кредиту та сплатити стандартні відсотки за час користування грошима. На цьому етапі все спокійно.

Але що відбувається, коли настає «день Х», а грошей немає? Частина 2 ст. 625 ЦКУ дає кредитору законне право вимагати від боржника компенсацію: борг з урахуванням інфляції, а також три відсотки річних (якщо в договорі сторони не прописали інший, вищий розмір щоденного відсотка).

Що каже ПКУ?

Згадані специфічні проценти «за прострочення» є не платою за послугу, а формою цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань.

Щоб зрозуміти, чи є тут ПДВ, зазирнемо у ст. 188 ПКУ. Вона чітко каже, що база оподаткування формується виходячи з договірної вартості послуги.

Мало того, п. 188.1 ПКУ прямо зазначає, що до складу договірної вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, отримані через невиконання договірних зобов’язань.

Здавалося б, питання закрито? Не зовсім. Податківці пропонують враховувати форму надання самого кредиту. Тут можливі різні сценарії.

Два сценарії в залежності від способу видачі кредиту

Сценарій 1. Кредит видано «живими» грошима

Це найпоширеніший випадок у роботі будь-якого ломбарду. Клієнт приніс майно під заставу – отримав гривні. У цій ситуації керуємося нормою пп. 196.1.5 ПКУ: операції із залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики чи фінансовими кредитами взагалі не є об'єктом оподаткування ПДВ.

ДПС переконана, що оскільки сама послуга з видачі грошового кредиту звільнена від ПДВ, то й нарахування будь-яких штрафних процентів за ст. 625 ЦКУ через прострочення такого кредиту не створює жодних податкових наслідків з ПДВ. Ломбард просто отримує свої гроші, і ПДВ тут немає навіть близько.

Сценарій 2. Кредит у формі банківських металів

Сучасні фінансові ринки гнучкі, й іноді позика може видаватися не паперовими купюрами, а, наприклад, зливками золота чи іншого банківського металу. Тут податкова логіка стає трохи заплутанішою:

Варіант А (валютний обіг): якщо видача металу за документами підпадає під категорію операцій з обігу валютних цінностей, то працює пп. 196.1.4 ПКУ. Така операція знову-таки перебуває поза зоною дії ПДВ (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість). А отже, і «штрафні» проценти за прострочення жодним ПДВ не оподатковуються.

Валютні цінності – національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали (ст. 1 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції»).

Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (ст. 1 Закону України від 18.11.1997 №637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»).

Варіант Б (оподатковувана операція): якщо ж операція з банківським металом з якихось причин не вписалася в рамки «валютного обігу», то видача такого кредиту оподатковується ПДВ на загальних підставах (20%). Натомість податківці погоджуються: якщо нараховані за ст. 625 ЦКУ відсотки за своєю суттю є неустойкою, пенею чи компенсацією шкоди за порушення договору, то навіть за умови оподатковуваного кредиту ці суми до бази оподаткування ПДВ не включаються.

Висновок і порада для ломбардів

1. Головний висновок фіскальних органів є цілком лояльним до бізнесу. Незалежно від того, як саме ломбард видав кредит – грошима чи банківськими металами – суми фіксованих процентів за кожен день прострочення (нараховані як санкція за ст. 625 ЦКУ) не потрібно включати до бази оподаткування ПДВ.
2. Проте, щоб уникнути зайвих претензій під час податкової перевірки, юристам ломбардів варто ретельно прописувати умови відповідальності в договорах. У тексті має бути чітко видно, що ці кошти – це саме цивільно-правова санкція (неустойка, пеня) за несвоєчасне повернення боргу, а не прихована додаткова плата за продовження користування кредитом.

***

Читайте також:

• Чи обкладаються ПДВ операції ломбарду з реалізації заставного майна фізичної особи?
• Ломбард реалізовує невикуплені товари: як оподатковувати ПДВ?