- Чому бюджетне відшкодування ПДВ починається з узгодження та перевірки?
- Обов'язковий етап 1: камеральна перевірка протягом перших 20 днів
- Ймовіринй етап 2: позапланова документальна перевірка протягом 40 календарних днів
- Чи врятує від позапланової переіврки зменшення суми відшкодування?
- Що і як перевіряють податківці при позаплановій перевірці?
- Чи можуть податківці відмовити у бюджетному відшкодуванні ПДВ?
- Що таке Реєстр заяв на бюджетне відшкодування?
- Як вплине на бюджетне відшкодування збільшення порогу від'ємного значення у 10 разів?
- Практичні рекомендації для платників ПДВ
- Де почитати більше про бюджетне відшкодування ПДВ?
Чому бюджетне відшкодування ПДВ починається з узгодження та перевірки?
Платник ПДВ, який сумлінно накопичив право на бюджетне відшкодування, часто вважає, що він має всі підстави сподіватися на швидке повернення коштів. Натомість закон пропонує йому не автоматичне зарахування, а цілу процедуру узгодження.
Адже ПКУ прямо зобов’язує контролюючі органи здійснювати контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ (пп. 19-1.1.6 ПКУ). Відшкодувати ПДВ можна лише тоді, коли заявлену суму повністю узгодить податковий орган (п. 200.10 ПКУ). Узгодження ж відбувається через перевірку — камеральну або документальну.
Старт завжди однаковий: у платника ПДВ за результатами декларування утворилося від’ємне значення податку і він вирішив його суму (повністю або частково) відшкодувати з бюджету грошима. Про це він подає у складі декларації з ПДВ розрахунок (додаток Д2) і відповідну заяву (додаток Д3).
Податківці отримують цю декларацію, приймають її і запускається процедура узгодження. Як працює ця процедура, на що звертають підвищену увагу податківці та до чого готуватися платнику ПДВ, розповімо далі.
Обов'язковий етап 1: камеральна перевірка протягом перших 20 днів
Будь-яка заява про повернення ПДВ автоматично потрапляє під приціл податківців одразу після подання декларації (п. 200.7 ПКУ). Тому перший рівень узгодження, який проходить сума бюджетного відшкодування — це камеральна перевірка. Вона проводиться безпосередньо в приміщенні контролюючого органу виключно на основі показників податкової звітності та даних електронних баз (пп. 75.1.1 ПКУ).
Камеральна перевірка декларації із заявою про повернення ПДВ має бути проведена протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання такої декларації (а якщо вона подана пізніше — за днем її фактичного подання) (п. 200.10 ПКУ).
Якщо за результатами камеральної перевірки порушень не виявлено і податківці не знайшли підстав для призначення документальної перевірки, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою (пп. «а» п. 200.12 ПКУ). Далі Казначейство протягом 5 операційних днів перераховує кошти на банківський рахунок підприємства (п. 200.13 ПКУ).
Увага!
Операційний день - день, протягом якого надавач платіжних послуг платника або надавач платіжних послуг отримувача, залучений до виконання платіжної операції, здійснює свою діяльність, необхідну для виконання платіжних операцій (ч. 50 п. 1 ст. 1 Закону України від "Про платіжні послуги").
Отже, під час визначення операційного дня для отримання бюджетного відшкодування слід орієнтуватися саме на режим роботи Казначейства, а не на календарні чи робочі дні платника ПДВ - отримувача відшкодування.
Втім, так легко перевірка закінчується далеко не завжди.
Ймовіринй етап 2: позапланова документальна перевірка протягом 40 календарних днів
Якщо у податківців виникають сумніви в правильності розрахованої суми бюджетного відшкодування або якщо задекларовані показники вимагають підтвердження первинними документами, орган ДПС, який отримав декларацію з ПДВ, призначає документальну позапланову перевірку (п. 200.11 ПКУ). Вона проводиться згідно з підпунктом 78.1.8 ПКУ.
Це означає, що така позапланова перевірка здійснюється, якщо «платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень».
Як бачимо, документальна перевірка суми бюджетного відшкодування призначається не завжди. По суті, обмежитись лише камеральною перевіркою чи призначити ще і документальну – щоразу вирішує керівник органу ДПС.
Рішення про призначення такої перевірки приймається не пізніше закінчення граничного строку камеральної перевірки, а сама документальна перевірка проводиться протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання декларації (п. 200.11 ПКУ). Така перевірка може бути як невиїзною (у приміщенні ДПС за наданими платником документами), так і виїзною (безпосередньо за місцезнаходженням платника).
Чи врятує від позапланової переіврки зменшення суми відшкодування?
Серед бухгалтерів досі є думка: якщо заявити до відшкодування суму менше 100 тисяч гривень, то позапланова документальна перевірка не загрожує. Але це не так!
Норма пп. 78.1.8 ПКУ, яку ми навели вище, дійсно, містить згадку про 100 тис. грн, однак крапку в її тлумаченні поставив Верховний Суд. У постанові від 28.03.2024 р. у справі №640/19401/21 (підтверджуючи сталу практику ще з 2018 року) Верховний Суд роз'яснив: пп. 78.1.8 ПКУ містить дві абсолютно самостійні підстави для позапланової перевірки:
- подання декларації, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ (тут розмір суми значення не має — перевірити можуть навіть 10 тисяч гривень!);
- подання декларації з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить понад 100 тис. грн (це стосується сум, які не заявляються до виплати, а зараховуються до складу податкового кредиту наступних періодів).
Отже, наявність в декларації заяви про бюджетне відшкодування – саме по собі підстава для призначення позапланової документальної перевірки, незалежно від суми, вказаної в такій заяві. Заявили хоча б гривню до повернення — податківці можуть призначити перевірку.
З іншого боку, в цій же постанові Верховний Суд наголосив, що перевіряти податківці мають те, що є предметом перевірки. Вказано в наказі, що це перевірка бюджетного відшкодування – то перевіряти мають саме суму бюджетного відшкодування, а не всю задекларовану суму від’ємного значення ПДВ. І навпаки: якщо в наказі вказано, що перевіряється сума від’ємного значення ПДВ, то коригування внаслідок перевірки податківцями суми бюджетного відшкодування або інших ПДВ-показників це вихід за межи предмету перевірки.
Що і як перевіряють податківці при позаплановій перевірці?
Норма пп. 78.1.8 ПКУ говорить, що така позапланова перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2023 р. у справі №640/6754/21 підкреслив:
«Для висновку про правомірність декларування платником податків від`ємного значення ПДВ податковий орган в межах проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі пп. 78.1.8 ПКУ, перевіряє правильність декларування платником податків як податкового зобов`язання з ПДВ, так і податкового кредиту з цього податку за звітний (податковий) період. Податковий орган при проведенні такої перевірки не обмежений розміром від`ємного значення ПДВ, який задекларовано у податковій декларації, оскільки повинен пересвідчитись у правильності визначення платником податків від`ємного значення різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту. Протилежний підхід суперечитиме поняттю «від`ємне значення ПДВ» у розумінні норм ПКУ та нівелюватиме мету проведення перевірки на підставі пп. 78.1.8 ПКУ, яка носить превентивний характер, що полягає у запобіганні безпідставному декларуванню від`ємного значення ПДВ».
Отже, податківців цікавитиме весь ланцюжок: коли і з чого саме склалося від’ємне значення і чи було воно сформоване правомірно.
Увага!
Під час документальної перевірки бюджетного відшкодування у фокусі уваги податківців перебуватимуть, зокрема, такі питання:
- Реальна оплата контрагентам. Відшкодувати можна лише ті суми ПДВ, які були фактично сплачені постачальникам товарів чи послуг у попередніх або поточному періодах (пп. «б» п. 200.4 ПКУ).
- Ділова мета та господарська доцільність. Купівля товарів, робіт чи послуг має бути безпосередньо пов'язана з вашою господарською діяльністю. Податкова обов’язково шукатиме ознаки «фіктивності» або «штучного формування кредиту».
- Первинна документація. ТТН, акти приймання-передачі, складські документи, сертифікати — все має бути в ідеальному стані, без формальних помилок та неузгодженостей.
Чи можуть податківці відмовити у бюджетному відшкодуванні ПДВ?
Якщо ДПС вважає, що ви задекларували забагато або не маєте права на повернення коштів, вона виносить податкове повідомлення-рішення (ППР) з відмовою чи зменшенням суми (п. 200.14 ПКУ).
Якщо під час перевірки щодо платника застосовано спеціальні економічні чи обмежувальні заходи відповідно до Закону України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції», податкова виносить ППР про відмову у відшкодуванні, і таке рішення не підлягає оскарженню (п. 200.14-1 ПКУ).
Зверніть увагу!
ПКУ дозволяє бізнесу боротися за заявлене ним бюджетне відшкодуваннямчерез процедури адміністративного або судового оскарження. Інформація про початок оскарження заноситься до Реєстру (п. 200.15 ПКУ). Якщо ви виграєте суд або адмінскаргу, неузгоджена раніше сума стає узгодженою з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків (п. 200.15 ПКУ).
Що таке Реєстр заяв на бюджетне відшкодування?
Усі етапи проходження заяви фіксуються в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 200.7 ПКУ). При цьому для захисту платника від затягування процесів ПКУ передбачає принцип «мовчазної згоди».
Таблиця 1. Що відображається у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування
| Ситуація / Обставина | Дата, з якої сума вважається узгодженою | Норма ПКУ | Дата відображення у Реєстрі інформації про узгодженість |
| Податкова перевірила заяву і не виявила порушень | З дня, наступного за днем закінчення граничного строку перевірки | пп. «а» п. 200.12 | На наступний робочий день після виникнення такого випадку |
| Податківці «проспали» і не внесли до Реєстру дані про початок/закінчення перевірки | З дня, наступного за днем закінчення граничного строку камеральної перевірки | пп. «б» п. 200.12 | В автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку |
| ДПС не внесла відомості про дату складення акта перевірки | З дня, наступного за граничним строком для складення акта | пп. «в» п. 200.12 | В автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку |
| ДПС не внесла дані про номер та дату податкового повідомлення-рішення (ППР) | З дня, наступного за граничним строком для надіслання (вручення) ППР | пп. «г» п. 200.12 | На наступний робочий день після виникнення такого випадку |
| Рішення податкової (ППР) скасовано судом або в адмінпорядку | З дня визнання протиправним та/або скасування ППР | пп. «ґ» п. 200.12 | На наступний робочий день після виникнення такого випадку |
Важливо!
ПКУ передбачає автоматичне узгодження суми відшкодування в кількох випадках:
- якщо перевірка закінчилася без порушень;
- якщо податківці взагалі не внесли до Реєстру відомостей про початок/закінчення перевірки;
- якщо податківці не склали акт у строк;
- якщо податківці не надіслали податкове повідомлення-рішення у строк.
Так, іноді бездіяльність податкового органу грає на користь платника. Але покладатися на це небезпечно: краще пройти перевірку без виявлення порушень.
Як вплине на бюджетне відшкодування збільшення порогу від'ємного значення у 10 разів?
Ми раніше повідомляли, що Мінфін оприлюднив новий законопроєкт про внесення змін до ПКУ.
Він покликаний осучаснити адміністрування ПДВ, залучити цифрові сервіси та дещо послабити перевірочні аспекти. Так, якщо зараз податківці мають право призначати документальну позапланову перевірку, якщо у декларації заявлялося від’ємне значення з ПДВ на суму понад 100 тисяч гривень (пп. 78.1.8 ПКУ), то законопроєкт підвищує цю планку вдесятеро — до 1 мільйона гривень.
Однак, як ми розуміємо, це новація не вплине на податкові перевірки на тему бюджетного відшкодування (з огляду на той факт, що згадана норма ПКУ дозволяє перевіряти бюджетне відшкодування незалежно від його суми). Втім, давайте дочекаємось остаточної редакції змін, можливо, вони нас приємно здивують.
Практичні рекомендації для платників ПДВ
Щоб процедура отримання відшкодування не перетворилася на спір з ДПС, дотримуйтесь кількох правил:
- Не розраховуйте на «дрібну суму». Податківці мають повне право призначити позапланову документальну перевірку будь-якого бюджетного відшкодування ПДВ, навіть на суму менше 100 тис. грн. Готуйтесь до можливої документальної перевірки незалежно від задекларованої цифри.
- Проведіть аудит суми від’ємного значення ПДВ. До подання заяви переконайтеся, що всі суми ПДВ, включені до розрахунку відшкодування, фактично сплачені постачальникам. Збережіть та підготуйте виписки з банківських рахунків і платіжні доручення. Якщо ваше від’ємне значення формувалося протягом попередніх місяців або навіть років, перевірте первинку та договори за всі ці періоди.
- Обґрунтуйте економічну доцільність. Будьте готові надати письмові пояснення та документи, які доводять, що закуплені ТМЦ/послуги використані саме у вашій господарській діяльності та мали чітку ділову мету.
- Слідкуйте за Реєстром заяв. Дати початку/закінчення перевірки, складення акту, направлення ППР — усе це має відображатися в Реєстрі. Якщо строки зірвані з вини податківців — є підстави вимагати автоматичного узгодження.
- Не бійтеся оскаржувати. Якщо податківці неправомірно відмовили у бюджетному відшкодуванні або зменшили його суму за наслідками перевірки — суд має встати на бік платника ПДВ і захистити його інтереси.
Де почитати більше про бюджетне відшкодування ПДВ?
- Бюджетне відшкодування з ПДВ у 2026 році: хто, коли та на що має право згідно ПКУ
- Перевірки ДПС щодо бюджетного відшкодування з ПДВ у 2026 році: в яких випадках вони відбуваються
- Декларація з ПДВ: інструкція із заповнення та подання
- Додатки до декларації з ПДВ: інструкція із заповнення та подання
- Коригування від’ємного значення ПДВ у додатку 2 до декларації: як врахувати РК на зменшення
- Від’ємне значення ПДВ: як його використати на погашення боргу з ПДВ?
- Від’ємне значення ПДВ у Балансі у 2026 році: відображення за рядками звітності
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
