ДПІ у Святошинському районі м. Києва відповіла на запит щодо того, чи є об’єктом оподаткування гарантійний платіж.
ДПІ нагадує, що об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з:
— постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, в т.ч. операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінлізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
— постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п. 187.1 ст. 187 р. V ПКУ):
— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника;
— дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання кордону України, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче від звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-госпсуб’єктами для виробництва лікарських засобів, у т.ч. компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Тож, якщо кошти, які отримуються орендодавцем від орендаря у вигляді гарантійного платежу, не є оплатою вартості наданих послуг та повертаються особі, яка їх перерахувала (орендарю), то такі кошти відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ не є об’єктом обкладення ПДВ.
Якщо кошти, які отримуються у вигляді гарантійного платежу, в майбутньому зараховуються в оплату за роботи (послуги), то вони обкладаються ПДВ на загальних підставах.
При цьому слід враховувати, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) в оплату послуг, або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг.
Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПКУ податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище від рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
— придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника;
— придбанням (будівництвом, спорудженням) ОФ (ОЗ, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника.
