• Посилання скопійовано

Лише включити вартість неоплаченого товару до податкового доходу — недостатньо

Лист ДПСУ від 06.04.2012 р. №10155/7/15-3417-03

Які наслідки очікують підприємство, якщо придбані товари так і не було оплачено протягом 3-х років, знає кожен бухгалтер. Проте, на думку головного податкового органу, лише включити ці суми до податкового доходу — недостатньо...

Отже, головний податковий орган звертає увагу на таке: при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, така сума ... за відсутності податкового боргу — зараховується до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ПКУ).

Згідно з п. 200.4 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ПКУ, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг <...>;

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу ПК наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 4.6.6 п. 4 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. №41 <...>, залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу ПК наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними ПК у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок ПК наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Щодо включення таких сум до ПК податковий орган зазначає, що коли залишок від’ємного значення податку попередніх податкових періодів, сформований платником ПДВ за придбаними товарами/послугами, після завершення терміну позовної давності є неоплаченим, такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факту їх придбання немає. Тож згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу право на ПК та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає.

Як на нашу думку, то чи не занадто багато відповідальності за неоплачені товари після закінчення строку позовної давності — і до доходу включити, та ще й без права на ПК залишитись?

Причому цікавим є й висновок податкового органу щодо виду перевірки, якою можна перевірити формування ПК за період, який вже був обревізований, та зменшити залишок від’ємного значення, давність формування якого перевищує 1095 днів — така перевірка проводиться в загальному порядку, визначеному главою 8 розділу II ПКУ, а порядок взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок платників податків затверджено наказом ДПА України від 27.05.2008 р. №355.

 

Автор: Канарьова Наталія

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДВ»