Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Ми вже писали про рішення ВАСУ, яким уточнений додаток 8 до податкової декларації за липень 2011 року було визнано судом уточненою декларацією (Постанова від 11.12.2012 р. №К/9991/51804/12)
Своєю чергою, Міндоходів у коментованому Листі від 13 вересня 2013 року доходить до висновку, що у разі неправильного заповнення платником податку додатка 8 до декларації та/або неподання копій товарних чеків, інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або неподання копій первинних документів, що підтверджують факт їх отримання, платник податку втрачає право формувати податковий кредит за сплаченими сумами податку.
А тому при виявленні органом Міндоходів цього факту зазначені суми ПДВ підлягають вилученню зі складу податкового кредиту.
Але єдине, про що забуло повідомити Міндоходів, — це яким чином воно має намір це робити.
Абзац 11 п. 201.10 ПКУ містить імперативну норму щодо обов’язковості подання додатка 8 зі скаргою на постачальника для збереження у відповідному періоді ПК з ПДВ. При цьому не встановлено вимог щодо кількості та змісту документів, які подаються разом із такою заявою, лише зазначено, що подаються:
— копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг;
— копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Як відомо, податковий орган приймає звітність без попередньої перевірки її показників — як правило, це робиться під час камеральної перевірки. Натомість перевіряють лише наявність та достовірність заповнення її обов’язкових реквізитів, наведених у п. 48.3 — 48.4 ПКУ.
Отже, з огляду на логіку Міндоходів, змоделюємо ситуації:
при прийнятті декларації ДПІ має перевірити всі обов’язкові реквізити. У такому разі помилка у заповненні додатка 8 може призвести до неприйняття лише додатка 8 чи всієї декларації?
— декларація з ПДВ прийнята разом із додатком 8, заповненим із помилками, проте має додані копії документів. У такому разі слід очікувати результатів камеральної перевірки, яка не визнає права на ПК з ПДВ у цьому періоді. Але камеральна перевірка не є перевіркою у розумінні п. 50.2, 50.3 ПКУ, і після її проведення не заборонено уточнювати показники поданої декларації.
— декларація з ПДВ прийнята разом із додатком 8, заповненим без помилок, проте має не всі додані копії документів. Очевидно, таке виявити також можливо лише під час камеральної перевірки. Тож, як і в попередньому варіанті, — без акта платник податку і не дізнається про подані не у повному обсязі копії документів. Але уточнювати і в цій ситуації заборони немає.
Тож, з огляду на логіку виданого Листа, не зрозуміло, яким чином податковий орган має намір реалізовувати своє право на позбавлення платника податків права на формування ПК з ПДВ з огляду на описані ним порушення — неправильне заповнення додатка 8 та/або подання не у повному обсязі чи неподання копій підтвердних документів.
