З 01.01.2015 р. уся звітність з ПДВ та всі податкові накладні (разом із додатками) переводяться в електронну форму. А отже всі без винятку платники ПДВ повинні будуть звітувати в електронній формі (п. 49.4 ПКУ) та реєструвати всі податкові накладні (далі — ПН) за ПЗ з ПДВ, які в них виникли. Таким чином, у всіх платників ПДВ обов'язково має бути:
- доступ до Інтернет;
- відповідне програмне забезпечення,
- ЕЦП, щоб реєструвати податкові накладні і звітувати з ПДВ.
Кожна ПН підлягатиме реєстрації в ЄРПН та виписуватиметься лише в електронній формі.
Право на ПК з ПДВ тепер виникатиме або на дату списання коштів з рахунка покупця, або на дату отримання товарів (робіт, послуг). А згідно з новою редакцією п. 198.6 ПКУ,з 01.01.2015 р. за платником ПДВ не визнається право на ПК за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН.
Окрім того, з 01.01.2015 р. не буде вимоги відображення податкових накладних у реєстрах виданих та отриманих. З цієї дати платники ПДВ ведуть реєстр виданих та отриманих документів, зазначених у п. 201.11 ПКУ, до якого входять лише ті ПН, що складені платником ПДВ за отриманими на митній території України послугами від нерезидента згідно з п. 208.2 ПКУ. Всі інші ПН до такого реєстру не включаються.
Схема підтвердження ПК податковими накладними буде такою:
- ПН складається в електронній формі у день виникнення податкових зобов'язань продавця згідно з п. 201.4 ПКУ;
- продавець реєструє цю ПН в ЄРПН протягом 15 к. д., наступних за датою її складання;
- покупець зможе отримати цю ПН тільки в електронній формі і тільки після її реєстрації. Суми ПДВ, не підтверджені зареєстрованими ПН, не відносять до ПК.
Зверніть увагу: датою виникнення права на ПК за операціями з постачання послуг нерезидентом на митній території України з 01.01.2015 р. є дата складання платником ПН за такими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (отже, ПЗ та ПК виникатимуть одночасно на дату реєстрації ПН в ЄРПН).
Суцільна реєстрація всіх ПН в ЄРПН дає змогу адмініструвати ПДВ також в електронній формі. Система електронного адміністрування ПДВ (далі — система ЕА), якій присвячено нову статтю 200-1 ПКУ, фізично виокремлює суми ПДВ з господарського обороту платників цього податку. На задум авторів системи, для такого виокремлення кожному платнику ПДВ автоматично відкривається рахунок у системі ЕА (далі — ПДВ-рахунок).
Банк, у якому відкриваються ПДВ-рахунки, визначається КМУ. Але виходячи зі змін до ст. 15 Закону про депозитарну систему, внесених Законом №1621, можна дійти висновку, що це буде ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» (далі — розрахунковий центр), який з 01.01.2015 р. відкриває та веде рахунки платників ПДВ для проведення розрахунків у системі ЕА. Платникам ПДВ не потрібно буде перейматися відкриттям ПДВ-рахунків, за них це зробить ДФСУ, яка надішле названому банку реєстр платників із зазначенням їх назви, коду ЄДРПОУ та індивідуального податкового номера.
На ПДВ-рахунки в системі ЕА зараховуються кошти з власних поточних рахунків платників ПДВ у сумах, необхідних для:
- отримання права на видачу ПН покупцям;
- сплати до бюджету узгоджених ПЗ з ПДВ (якщо залишку коштів на рахунку для цього недостатньо);
- покриття сум ПДВ, отриманого від покупців при готівкових або бартерних операціях;
- покриття сум ПДВ, нарахованого за операціями, передбаченими п. 198.5 ПКУ.
Сума ПДВ, що дає право на видачу ПН покупцям у звітному періоді (місяць або квартал), обчислюється за спеціальною формулою:
∑ Накл = ∑ НаклОтр + ∑ Митн + ∑ ПопРах - ∑ НаклВид - ∑ Відшкод - ∑ Перевищ,
де:
∑ Накл — сума ПДВ, на яку платник має право видати ПН;
∑ НаклОтр — загальна сума ПДВ за отриманими ПН, зареєстрованими в ЄРПН;
∑ Митн — загальна сума ПДВ, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
∑ ПопРах — загальна сума поповнення рахунка в системі ЕА з власного поточного рахунка платника;
∑ НаклВид — загальна сума ПДВ за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;
∑ Відшкод — загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування;
∑ Перевищ — загальна сума перевищення ПЗ, зазначених платником у поданих податкових деклараціях, над сумою ПДВ, що міститься у складених таким платником ПН, зареєстрованих в ЄРПН.
Платник ПДВ повинен скласти ПН на кожну суму ПЗ з ПДВ, що виникають у нього в процесі здійснення оподатковуваних операцій — точно так само, як і раніше. Але сума ПДВ, на яку платник ПДВ може видати ПН (тобто надіслати або передати покупцю на накопичувачі як електронний документ), обчислюватиметься за вищезазначеною формулою. На таку саму суму слід орієнтуватися і при реєстрації ПН в ЄРПН: згідно з п. 201.10 ПКУ з 01.01.2015 р. платник ПДВ не може зареєструвати ПН, в якій загальна сума ПДВ перевищує суму, обчислену за вищезазначеною формулою. Для того щоб це зробити, платник ПДВ повинен спочатку перерахувати кошти на ПДВ-рахунок. Якщо з 01.01.2015 р. платник ПДВ не зможе видати ПН покупцю через недостатню суму коштів на ПДВ-рахунку, такий покупець може подати скаргу на постачальника згідно з п. 201.10 ПКУ, але це не дасть йому права на ПК. Тож сенс скарги тепер полягає тільки в тому, щоб дати підставу для документальної позапланової виїзної перевірки постачальника — і не більше.
Отже, платник ПДВ може видавати покупцям ПН на суму, що включає загальну суму всіх отриманих ним ПН (так званий вхідний ПДВ) та загальну суму імпортного ПДВ, від яких віднімаються сума раніше виданих ПН, суми ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, та сума перевищення загальної суми ПЗ над ПЗ у зареєстрованих ПН (тобто сума ПЗ за незареєстрованими ПН). Результат цих обчислень покаже суму, на яку платник ПДВ може видати ПН своїм покупцям. Цілком можливо, що цієї суми забракне, щоб видати покупцям усі виписані ПН. Як уже зазначалося, тоді платник ПДВ повинен поповнити свій ПДВ-рахунок на необхідну суму (різницю між сумою, на яку платник податку бажає виписати ПН, і сумою, яка перебуває на ПДВ-рахунку на час виникнення ПЗ з ПДВ) зі свого поточного рахунка.
Як працюватиме формула, якщо платник ПДВ випише ПН в одному звітному періоді, а зареєструє їх уже в наступному?
Таким чином, система ЕА забезпечує автоматичний облік у розрізі платників ПДВ сум податку, що містяться у виданих та отриманих ПН, зареєстрованих в ЄРПН, сум ПДВ, сплачених платниками при імпорті товарів, сум поповнення та залишку коштів на ПДВ-рахунках, суми ПДВ, на яку платники мають право видати податкові накладні (п. 200-1.1 ПКУ). Порядок електронного адміністрування ПДВ буде встановлено КМУ.
Зверніть увагу: після 01.01.2015 р. будь-яка помилка в додатку Д5 до декларації або копії реєстру податкових документів, які входять до складу податкової звітності, може стати підставою для позапланової перевірки.
Детальніше про ці та інші зміни в оподаткування ПДВ читайте у "ДК" №33-34.
Юлія Єгорова, "Дебет-Кредит"