На жаль, позиція податківців, зазначена у листі від 12.01.2017 р. №408/6/99-99-15-03-02-15, є однозначною і досить жорсткою:
«Обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку, незалежно від того, чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ включалися до складу податкового кредиту, чи ні (за виключенням товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року)»!
Свій висновок ДФСУ обґрунтовує цитуванням норм п. 198.5 ПКУ, який не містить виключень. І слід нагадати, що подібні роз’яснення податківці надавали й раніше. Тобто зараз ми говоримо не про щось нове, сказане ДФСУ, а лише про конкретизацію і однозначність наданого роз’яснення.
Так, ДФС у м. Києві у листі від 15.07.2016 р. №16117/10/26-15-12-02-14, аналізуючи необхідність визнання ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, зазначало:
«Починаючи з 1 липня 2015 року (для товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року, якщо під час придбання товарів/послуг, призначених для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування ПДВ або в операціях, що не є господарською діяльністю, суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, та усіх придбаних товарів/послуг після 1 липня 2015 року), платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбулось таке придбання, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання таких товарів/послуг, скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну та включити її до рядка 1.1 розділу I „Податкові зобов'язання” податкової декларації з ПДВ».
Однак варто згадати й інші роз’яснення податківців щодо застосування п. 198.5 ПКУ.
По-перше, у листі від 07.08.2015 р. №29163/7/99-99-19-03-02-17 ДФСУ зазначила: по товарам/послугам, необоротним активам, придбаним без ПДВ як до 01.07.2015 р. так і після цієї дати, що використовуються (починають використовуватись) в неоподатковуваних операціях, податкові зобов’язання не нараховуються.
По-друге, у листі від 16.03.2016 р. №5737/6/99-99-19-03-02-15 ДФСУ зазначила: при списанні непридатних для використання товарно-матеріальних цінностей, задіяних на етапах виробництва продукції (товарів, послуг) та під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов'язання з ПДВ підприємством не нараховуються за умови, що вартість таких ТМЦ включається до вартості готової продукції (товарів, послуг), операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.
У разі недотримання цієї умови, при списанні таких ТМЦ платник зобов’язаний визначити ПЗ з ПДВ за основною ставкою відповідно до п. 198.5 ПКУ, оскільки товарно-матеріальні цінності не використовуються в оподатковуваних операціях.
Крім цього, у листі від 02.03.2016 р. №4539/6/99-99-19-02-02-15 ДФСУ роз’яснила: підприємство-комісіонер, яке за власний рахунок придбаває рекламні та маркетингові послуги, пов'язані зі збутом продукції, яка реалізується ним згідно з договором комісії, включає суми ПДВ, сплачені у вартості таких послуг, до податкового кредиту згідно п. 198.3 ПКУ. При цьому податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ при придбанні таких послуг платником не нараховуються, оскільки такі послуги призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку.
І ще, у листі від 11.08.2016 р. №17515/6/99-99-15-03-02-15 ДФСУ наголосила, що при безоплатному постачанні товарів/послуг в межах господарської діяльності податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ПКУ та база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. При цьому податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ не нараховуються.
Нагадаємо, що господарською діяльністю згідно з пп. 14.1.36 ПКУ є діяльність особи, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Отже, це роз’яснення можна використовувати при безоплатному постачанні товарів/послуг, яке, як планується, допоможе платнику податку отримати дохід, зокрема, у майбутньому. Прикладом такої операції є безоплатна роздача товарів з рекламною метою. А саме роз’яснення податківців спрямоване на усунення подвійного оподаткування такої операції, про що наголошується в цьому листі.