• Посилання скопійовано

Чи впливає уточнення декларації з ПДВ на ліміт реєстрації податкових накладних?

Податківці розглянули питання щодо збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ

Чи впливає уточнення декларації з ПДВ на ліміт реєстрації податкових накладних?

ДФСУ у індивідуальній податковій консультації від 13.06.2017 р. №605/ІПК/10/26-15-12-01-18 зазначає, що до 01.01.2017 р. сплата податкових зобов'язань, задекларованих платником в податковій декларації з ПДВ, здійснювалася на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ та на дану суму відбувалося збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ. Сплата податкових зобов'язань, визначених в уточнюючому розрахунку, здійснювалася з поточного рахунка до відповідного бюджету, що не призводило до збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ.

Податківці наголошують: збільшення реєстраційної суми на суму податкових зобов'язань, сплачених з поточного рахунка до відповідного бюджету, на підставі уточнюючих розрахунків, поданих у 2016 році ПКУ (у редакції, що діяла до 01.01.2017 р.) не було передбачено.

Далі Законом №1797-VIII  було внесено зміни до п. 200-1.6 ПКУ, а тому починаючи з 01.01.2017 р. платники податку, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, повинні сплатити самостійно визначені грошові зобов'язання з ПДВ по уточнюючих розрахунках  з поточного рахунку на рахунок в СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок). На суму такого поповнення електронного рахунку відбувається збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ. 

 

Від редакції

Що відбувається, якщо в уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ сума податкового зобов’язання була зменшена? 

В такому випадку на сьогодні можливі два варіанти.

Варіант перший. Уточнюючий розрахунок подається до спливу строку сплати ПДВ до бюджету. Граничний строк сплати ПДВ, зазначеного в декларації, до бюджету (шляхом перерахування з електронного рахунку до відповідного бюджету)  становить 10 днів після закінчення граничного строку подання такої декларації. І якщо уточнюючий розрахунок подається як раз в ці 10 днів, до перерахування цих коштів до бюджету, платник податку має право зазначити в уточнюючому розрахунку суму, яку він не бажає перераховувати до бюджету. 

Наприклад, в декларації до сплати було зазначено 10 000 грн, подано уточнюючий розрахунок зі зменшенням суми до сплати на 2000 грн. В такому випадку в уточнюючому розрахунку платник податку має право заповнити рядок 18.2. У рядку 18.2 зазначається сума в межах графи 6 рядка 18 та довідкового поля (виключно у випадку її від'ємного значення), на яку платник податку бажає зменшити залишок його узгоджених податкових зобов'язань, не сплачений до бюджету.

18.2

 

сума, яка включається до коригуючого реєстру щодо зменшення залишку сум податкових зобов'язань, несплачених до бюджету за звітний період, який уточнюється,

 2000

 

що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі (при від'ємному значенні гр. 6 р.18)

 залишок податкових зобов'язань, несплачений до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, на момент подання уточнюючого розрахунку

10000 

Внаслідок цього переплата з ПДВ не утворюється, і до бюджету сплачується правильна суму податкового зобов’язання (8000 грн.). 

При цьому, як зазначено у п. 200-1.3 ПКУ, сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами, збільшує значення показника ΣПопРах. Який, в свою чергу, збільшує реєстраційну суму для податкових накладних та розрахунків коригування. 

Варіант другий. Уточнюючий розрахунок подається після сплати ПДВ до бюджету. В такому випадку в платника податків виникає переплата з ПДВ. Нею він може скористатися для погашення зобов’язань з цього податку в наступних звітних періодах, а може і повернути таку переплату на свій рахунок. Але який? 

 З 01.01.2017 р. п. 43.4-1 ПКУ передбачено, що, у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку, такі кошти підлягають поверненню виключно на електронний рахунок платника ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Чи враховуються повернені на електронний рахунок суми для збільшення реєстраційної суми? Нажаль, на сьогодні ст. 200-1 ПКУ такої норми не містить.

Отже, коли ці кошти надходять на електронний рахунок з бюджету,  реєстраційна сума не змінюється. А в разі повернення цих коштів з електронного рахунку на поточний рахунок платника ПДВ (відповідно до норм п. 200-1.6 ПКУ), відбувається зменшення такої реєстраційної суми. Більш того – повернути з електронного рахунку на поточний рахунок зайві суми платник податку може тільки в межах залишку реєстраційної суми на момент подання відповідної заяви (у складі додатку Д4 до декларації з ПДВ). 

 

Автор: «Дебет-Кредит»

На підставі: ДФСУ

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДВ»