Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 05.12.2017р. №2848/6/99-99-12-02-01-15/ІПК зазначає, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками у зв’язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ).
Отже, суми ПДВ, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг приймають участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Аналогічна позиція викладена у листі Мінфіну від 21.07.2017 р. №11310-09-10/19633. Ми про це писали тут>>
Разом з цим, податківці повідомляють, що відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Отже, платник податку, у якого попередня оплата за товари залишається не підтвердженою фактом отримання таких товарів, втрачає право на податковий кредит, оскільки перерахування попередньої оплати за товари без факту отримання таких товарів, не відповідає визначенню придбання.
***
Читайте також:
- Строки позовної давності не стосуються порядку відшкодування ПДВ
- ДФСУ про механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру
- Врахування показників уточнюючого розрахунку з ПДВ в інтегрованій картці платника та СЕА ПДВ
- Заповнюємо уточнюючий розрахунок з ПДВ у разі збільшення суми бюджетного відшкодування
- Як взаємодіятимуть органи ДФС у процесі бюджетного відшкодування ПДВ
