Проект порядку зупинення реєстрації ПН/РК: аналіз від редакції

Нагадаємо, що Мінфін оприлюднив проект постанови  (завантажити) про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в  Єдиному реєстрі податкових накладних. Про це ми повідомляли тут>>

З самого тексту постанови видно, що затвердити її має КМУ. Власне, на Кабмін й покладався обов’язок до 1 березня 2018 року затвердити порядок та підстави блокування ПН/РК. Але, як бачимо, розробкою нових порядків та підстав займалися Мінфін та ДФСУ. Тобто ті особи, які робили це й раніше (в результаті чого для усунення недоліків систему моніторингу ПН/ РК довелося повернути у тестовий режим).

Тому нові порядки не є абсолютно новими. Це, по суті, допрацьовані старі нормативні документи. Чи вдалою буде нова спроба -  подивимося далі. Але до затвердження ця постанова має бути узгоджена ще з Комітетом податкової та митної політики. Набрати чинність вона має через 15 днів з дня її офіційного опублікування.

Проект постанови містить три нових порядки:

• Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (завантажити).
• Порядок роботи Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (завантажити).
• Порядок розгляду скарг на рішення Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (завантажити).

У цій статті проаналізуємо норми проекту Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Решта розглянемо окремо. 

ПН/РК як єдина підстава для податкового кредиту повертається!

З набранням чинності коментованої постанови має знову запрацювати третій абзац п. 201.10 ПКУ. Нагадуємо, що згідно з ним податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Втім, як не працювала повноцінно ця норма в 2017 році, так і немає сподівань, що вона не залишиться декларативною надалі. Адже податківці продовжують наполягати на тому, що ПН/РК мають підтверджуватися первинними документами та повністю відповідати їм щодо номенклатури, кількості, одиниці виміру, ціни тощо.  Таку свою позицію податківці ґрунтують на нормах ст. 198 ПКУ, за якими податковий кредит виникає не за фактом реєстрації ПН/РК, а за датою певної події, яку слід довести (тобто підтвердити первинними документами).

Що з раніше заблокованими ПН/РК?

Доля тих ПН/РК, які були заблоковані в 2017 році, частково була вирішена п. 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. За ним  ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН було зупинено, реєструються не пізніше 2 січня 2018 року. Але, на жаль, ця норма не працює для ПН/РК, щодо яких:

• станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до старої редакції пп. 201.16.2 ПКУ;
• прийнято рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН, за якими станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Що далі з цими ПН/РК? Шлях для їх подальшого розблокування міститься у проекті коментованої постанови.

Платники податку, яким було заблоковано такі ПН/РК, матимуть право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у таких ПН/РК, подати пояснення і копії документів до них на розгляд Комісій, які приймають рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації.  Порядок роботи таких Комісій затверджується коментованим проектом постанови.

Тобто тим платникам, які пояснення та документи до 1 грудня 2017 року не подали, пропонується надати їх для відновлення реєстрації таких ПН/РК вже у 2018 році. На жаль, часу в них буде менше, ніж рік. Наприклад, якщо це ПЗ з ПДВ, яке виникло у липні 2017 року, то у платника податку буде лише кілька місяців (з дати набрання чинності постанови, як очікується з 1 березня, до закінчення року з дати складання ПН/РК).

А ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено з у грудні 2017 року, та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів, мають реєструватися  в порядку, що діяв в 2017 році. Про них в коментованому проекті постанови інформації немає.  Що і логічно, адже ПКУ говорить, що для них має працювати старий порядок розблокування. Це підтверджували і податківці тут.

Тож виходить, що до кінця 2018 року податківці мали б застосовувати і  старі, і нові правила щодо розблокування ПН/РК, залежно від дати блокування.  Але з тексту коментованої постанови виходить, що це не так! Адже в ній зазначено, що з набранням чинності цієї постанови втрачають чинність старі:

•  від 29.03.2017 р. №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»;
• від 04.07.2017 р. №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Отже, хто не встиг подати пояснення і документи та розблокувати такі ПН/РК в січні-лютому 2018 року,  фактично втратять можливість їх подальшого розблокування.  

Ознаки, за якими ПН/РК не блокуватимуться

Як і раніше, блокуватимуть лише ті ПН/РК, які відповідатимуть критеріям оцінки ризиків. Але навіть в коментованому Порядку їх не знайти.

Почнемо з ознак, за якими ПН/РК не блокуватимуться. Це:

- податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

- обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РУ, становить менше 500 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників ПДВ;

- одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті порядку, мають такі розміри: D>0,03, Р<Рм×1,3, де:

• D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
• S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
• T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, яка зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;
• P – сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;
• Рм – найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Як бачимо, за першими двома ознаками різниці з попередніми, встановленими наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. №567, немає.

А ось третя ознака трохи змінилася. Адже раніше необхідний розмір показника D був 0,05 (а за оновленою ознакою він дорівнює 0,03). До того ж, це значення показника D тепер буде обраховуватися ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа і стає доступним платнику в електронному кабінеті.

Позитивна податкова історія і критерії блокування встановлюються ДФС

З'явився ще один шлях уникнення блокування. Якщо за результатами моніторингу ПН/РК відповідає критеріям ризиковості здійснення операції, але платник податку має позитивну податкову історію, реєстрація такої ПН/РК не зупиняється.

Але що таке позитивна податкова історія? Наразі це таємниця, адже в коментованій постанові визначення цього терміну немає.

Поруч із тим, передбачено, що:

1) критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків,визначає ДФС за погодженням з Мінфіном та оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС;

2) ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податків кожного 10 числа місяця, наступного за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника в електронному кабінеті.

Отже, ознаки неблокування та критерії блокування будуть однакові для всіх. Однак, якщо ознаки вже відомі, критерії блокування, очевидно, ще знаходяться на доопрацюванні (і платники дізнаються про них скоріш за все перед самим початком блокування). А податківці залишили за собою можливість вивести певних платників податку з блокування їх ПН/РК на свій розсуд. Щоправда, з погодженням з Мінфіном та публічно.    

Публічність, яка має на меті прозорість, встановлюється ще в одному аспекті блокування ПН/РК.  ДФС має формувати і вести у відкритому доступі Реєстр зупинених податкових накладних/розрахунків коригування та щодня опубліковувати його на своєму офіційному веб-сайті. Хоча протягом місяця з дня набрання чинності цього Порядку Реєстр працюватиме лише в тестовому режимі.

Обов'язкові реквізити квитанції про блокування ПН/РК

Як і раніше, свідчити про блокування ПН/РК буде квитанція, надіслана податківцями. Вона має містити:

•  порядковий номер та дату складання ПН/РК;
• номер за порядком, номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТ ЗЕД/послуги згідно з ДКПП щодо господарської операції, стосовно якої зупинена реєстрація ПН/РК;
• критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, із зазначенням критерію(їв), розрахованих за результатами обробки та аналізу податкової інформації;
• пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в Реєстрі.

Як документи подаватимуться для розблокування ПН/РК з 1 березня 2018 року?

Дату ми зазначаємо заплановану, щоб стало зрозуміло, що йдеться про ПН/РК, заблоковані за новим Порядком. А документи наступні:

• договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
• договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
• первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена  договором та/або законодавством.

Зверніть увагу: перелік документів вже не прив’язаний до критерію, за яким ПН/РК заблоковано. Тобто він є однаковим на всі випадки.

Подаватимуться ці документи разом із поясненням (про яке в п. 201.16 ПКУ йшлося раніше, але зараз і згадки немає). Немає в новому Порядку і форми пояснення.  Тож, очевидно, що її знову розроблятимуть податківці, і, скоріш за все, ця форма не дуже відрізнятиметься від попередньої. Тому хотілося б, щоб крім цієї форми повідомлення, був ще затверджений і порядок її складання.  

До речі, славнозвісній Таблиці, яку раніше подавали платники податку, приділено багато уваги. Тому про неї ми поговоримо окремо (нижче).

На подання пояснення та документів у платника податку, як і раніше, 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.  І подавати їх потрібно лише в електронній формі!

Комісії від ДФС, які розглядатимуть пояснення та документи

Для розгляду поданих платниками податків пояснень та документів створюються Комісії Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісі великих платників ДФС (далі – Комісії регіонального рівня) та Комісії ДФС (далі – Комісія центрального рівня).

Вони приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову у реєстрації. Таке рішення підлягає реєстрації в Реєстрі зупинених ПН/РК.

Хто з цих Комісій які документи розглядає?

Комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів:

• щодо платників із обсягом постачання, зазначеним в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію, становить менше 30 мільйонів гривень приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації, і здійснюється реєстрація в ЄРПН зупинених ПН/РК;
• щодо решти ПН/РК приймається та попередньо реєструється в Реєстрі зупинених ПН/РК (хоча протягом першого місяця його існування в тестовому режимі цього робитися і не буде) рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації, яке надсилається до Комісії центрального рівня.

Отримані рішення від Комісій регіонального рівня Комісія центрального рівня розглядатиме протягом 7 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Тобто остаточне рішення для тих, в кого обсяг постачання за місяць понад 30 млн грн, прийматиме Комісія центрального рівня, але загальний термін розгляду поданих документів не повинен перевищувати 7 робочих днів з дати їх отримання податківцями.  Якщо Комісія центрального рівня не вложиться в зазначений строк, то набирає чинності рішення Комісії регіонального рівня.  А якщо щодо ПН/РК взагалі не буде прийнято жодного рішення Комісій в зазначений строк, вони мають бути розблоковані і зареєстровані.

Таблиця даних платника податку

Цей документ грає дуже важливу роль, адже він не пояснює конкретну операцію платника податку, а інформує податківців про типові операції, які платник здійснює часто. Більш того передбачено: якщо Таблиця подавалася платником в 2017 році, податківці і надалі враховують інформацію, наведену в ній.

Отже,  платник податку  має право подати до ДФС Таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до цього Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У Таблиці зазначаються :

• види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
• коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
• коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг  (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

І все -  жодних рекомендацій і прикладів заповнення Таблиці в проекті від Мінфіну немає. Як тільки вони з'являться, ми обов’язково про це повідомимо. Але, на думку автора, правила складання цієї Таблиці будуть аналогічними до попередніх рекомендацій податківців. Зразок заповнення старої форми Таблиці ми наводили тут.

Таблиця подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Така Таблиця із поясненнями розглядається Комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання. Вони ж і прийматимуть рішення щодо врахування або неврахування поданої інформації. Інформація щодо прийнятого рішення протягом операційного дня стає доступна платнику податків в Електронному кабінеті. В інформації про неврахування Таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку має бути зазначена  причина такого неврахування.

Зверніть увагу: якщо інформацію було успішно враховано, ПН/РК, які відповідатимуть такій інформації, у платника податку не блокуватимуть!

Але податківці залишили за собою право змінити своє рішення. У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, врахованій в Таблиці даних платника податку, Комісії мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці даних платника податку. Але ось з якого моменту це матиме значення для реєстрації ПН/РК, наразі невідомо. Сподіваємося, що з моменту прийняття Комісією такого рішення (а не «заднім числом»).

Як і раніше, є Таблиці, інформація з яких має враховуватися автоматично. Тобто попередній розгляд від Комісій для них не потрібен (хоча за наявності негативної інформації Комісії матимуть право відхилити таке автоматичне врахування). Це випадки, якщо така таблиця подається:

• платниками – сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»,
• та/або сільськогосподарськими підприємствами, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року), що мають власні (право власності/користування) та/або орендовані земельні ділянки, загальна площа яких понад 200 га включно станом на 1 січня та що задекларовані до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність за звітний період попереднього року), та у ній зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів:

•  платниками, у яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, наведеному у пункті 4 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,3, та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних / розрахунках коригування, складених за останні 12 місяців в Реєстрі, зазначених в Таблиці, становить більше 25% загального обсягу постачання за останні 12 місяців.

***

Читайте також:

Як розглядатимуться скарги на відмову розблокувати ПН/РК: проект від Мінфіну.

​Мінфін розробив проект постанови щодо роботи системи ризиків з ПДВ.