Головна Усі новини Оподаткування ПДВ

Знайомимося з оновленими формами ПН та РК та правилами їх складання – аналіз проекту від редакції

Нещодавно Мінфін нас «порадував» черговим проектом змін до порядку складання податкових накладних (і розрахунків коригування до них). Водночас були оприлюднені проекти нових форм цих документів. Починаємо готуватися до їх застосування разом

Нагадаємо, що 29 травня ДФСУ на своєму офіційному сайті оприлюднила проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (завантажити).

Прийняття цього наказу врегулює питання щодо реєстрації платниками ПДВ в ЄРПН «зайво» складених податкових накладних (наприклад, двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг) та складання і реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до них. Про це ми розповідали тут>>

Змін досить багато. Тож розглянемо їх окремо, на практичних прикладах.

 

Робимо звичайну поставку товарів/послуг платнику ПДВ. Чи щось змінилося в такому випадку для складання ПН?

Так. Адже до форми ПН та РК було додано новий реквізит (він зазначається поруч з ІПН): податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта.  Як продавця, так і покупця!

Для чого це було зроблено, жодних пояснень ані в проекті змін до Порядку №1307, ані в пояснювальній записці до нього немає. Та як тільки цей проект набере чинності, продавцю доведеться цей реквізит враховувати.

Зверніть увагу: податковий номер платника податку (продавця та покупця) є обов’язковим реквізитом ПН/РК (п. 201.1 ПКУ). Отже, уникнути зазначення цього реквізиту без штрафів продавцю не вдасться. 

У самій формі ПН зазначається, що:

  • під податковим номером платника податку мається на увазі код за ЄДРПОУ  платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичних осіб;
  • з наведеного вище не треба пояснювати, що серію та/або номер паспорта зазначають у разі, якщо покупець або продавець фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті.

 

Приклад 1. Юрособа – платник ПДВ продає товар фізособі- платнику ПДВ.

В такому випадку продавець зазначає в ПН:

  • власні податкові дані: ІПН (номер філії, якщо ПН складає вона) і податковий номер (ЄДРПОУ);
  • податкові дані покупця: ІПН (номер філії, якщо ПН складається на неї) і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичних осіб).

 

До речі, звідки взялося таке визначення податкового номеру платника податків? З п. 2.2 Порядку №1588.  А з п. 2.4 цього Порядку дізнаємося, для яких юросіб актуальним є обліковий номер, присвоєний податківцям (не ЄДРПОУ).  

Втім не все так страшно (хоча ми уявляємо собі, скільки додаткового клопоту ця нова вимога завдасть). Адже ті продавці, які мають право складати податкові накладні за щоденним підсумком операцій, як і раніше, персоніфікувати своїх покупців не зобов’язані. Будуть й інші виключення, про які ми поговоримо нижче.

Хоча, є і явні прогалини. У тексті проекту змін до Порядку №1307 немає згадки про те, як складати за новими правилами ПН/РК на експортні операції. Або в разі отримання послуг від нерезидента. Який податковий номер зазначати в даних про нерезидента?  Наразі незрозуміло. 

Усі останні зміни з ПДВ
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Ще одна зміна – косметична (сподіваємось, що для більшості вона не спричинятиме проблем). У табличній частині ПН/РК тепер доведеться зазначати не лише обсяг поставки, а й суму ПЗ з ПДВ – окремо за кожним рядком (в новій графі 11, в результаті чого колишня графа 11 отримала номер 12).  Графа 11 буде заповнюватися в гривнях з копійками, але із зазначенням після коми до 6 знаку включно!

Нагадуємо, що зараз сума ПЗ визначається лише із загальної суми об’єкта оподаткування в розділі А податкової накладної/розрахунку коригування.

Ще більш непомітною, напевно, буде зміна назви графи про номенклатуру товарів/послуг. Тепер вона матиме назву «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця», але порядок її заповнення залишився без змін.

І ще одне. Якщо ваш товар пільгований (тобто звільнений від сплати ПДВ), а коду пільги в довіднику від ДФС немає, раніше треба було зазначити пряму норму ПКУ, якою таку пільгу встановлено. Тепер для такої пільги маємо єдиний умовний код.

У такому випадку в графі 9 податкової накладної проставляється умовний код "99999999", а у графі під табличною частиною ПН зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування).

 

Товар/послугу поставлено неплатнику ПДВ. Як скласти податкову накладну в цьому випадку?

Раніше продавець в такому випадку складав ПН на неплатника ПДВ з відповідним умовним ІПН (індивідуальним податковим номером).

Але Мінфін змінив правила гри, додавши до форми ПН і РК новий реквізит (він зазначається поруч з ІПН): податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта. Отже, уникнути зазначення цього реквізиту без штрафів продавцю не вдасться.

При цьому, як і раніше, за п. 12 Порядку № 1307, в податковій накладній на таку операцію у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000».

 

Приклад 2. ФОП-платник ПДВ продає товар юрособі – неплатнику ПДВ. В такому випадку продавець зазначає в ПН:

  • власні податкові дані: ІПН (номер філії, якщо ПН складає вона) і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичних осіб);
  • податкові дані покупця: умовний ІПН «100000000000»  і податковий номер (реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами) (ЄДРПОУ).

 

Складаємо податкову накладну за щоденними підсумками операцій. Що змінилось?

Порадуємо – майже нічого. Навіть податковий номер покупця зазначати не треба.

Проте свій податковий номер, на нашу думку, треба вказати обов’язково!

За оновленою редакцією п. 14 Порядку № 1307, у разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин»  такої податкової накладної робиться помітка «Х» та зазначається тип причини 11. При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється. Інші показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.

 

Складаємо зведену податкову накладну. Раніше в ній для ідентифікації типу такої ПН достатньо було позначки «Х» у лівому верхньому куті. А що зараз?

А зараз Мінфін вносить зміни до п. 11 Порядку №1307, згідно з якими платник ПДВ, який складає зведену ПН, має конкретизувати випадок її складання.

Усе про бланки і звітність
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Пропонуються наступні коди ознаки:

  • 1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ;
  • 2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ПКУ;
  • 3 – у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку № 1307;
  • 4 – у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку № 1307 (крім податкових накладних, складених за результатами здійснення операцій, визначених п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ);
  • 5 – у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку № 1307, за результатами здійснення операцій, визначених п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Зверніть увагу: сам п. 11 Порядку № 1307 наразі прописує правила складання зведених ПН лише для двох випадків – за п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ (тобто до нових кодів ознак 1 та 2). Ці правила для цих випадків і надалі є актуальними, при цьому не треба наводити навіть власний податковий номер.

Нагадаємо чинні правила.  У таких зведених ПН у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначав власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнювався, а у верхній лівій частині зазначався відповідний тип причини відповідно до п. 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

 Тепер ці правила є актуальними лише для зведених ПН, складених із кодом ознаки 1 та 2. При цьому рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється!

 

Складаємо податкову накладну з типом «15» на суму перевищення бази оподаткування над договірною ціною. Що змінилося?

До п. 15 Порядку №1307, який прописує правила складання ПН для таких випадків, зміни не вносилися.

Нагадаємо, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

  • одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
  • іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

Аабо він може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку №1307: «15» – складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання.

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Та завдяки змінам у разі складання зведених податкових накладних з типом причини «15», у яких база оподаткування визначається, виходячи зі звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг, у графі 2 ПН зазначатиметься «операції з використанням продукції власного виробництва, собівартість якої має багатокомпонентний склад».  Ось така нова номенклатура.

 

Складаємо податкову накладну в зв’язку з ліквідацією основних засобів. Що змінилось?

У разі складання податкової накладної за операціями з:

  • ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
  • переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих;
  •  здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, правила складання ПН однакові.

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «400000000000», а у рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється (оновлена редакція п. 12 Порядку №1307).

 

Податкова накладна була складена з помилками в заголовній частині. Чи треба складати розрахунок коригування до неї?

Почнемо з того, що визначення терміну «заголовна частина» ПН/РК в Порядку №1307 або в ПКУ немає. Ми наразі можемо лише здогадуватися, виходячи з п. 4 чинного Порядку, що йдеться про реквізити цих документів з самого верху до розділу А: номер і дата, найменування (ПІБ), ІПН, номер філії, і, ось тепер, податковий номер продавця та покупця. 

Раніше Порядок №1307 пропонував наступне: у разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Але, як відомо, ані номер, ані дату ПН виправити таким чином неможливо. Також у разі зазначення неправильного найменування (П.І.Б) або ІПН податківці наполягали на анулюванні помилкової ПН та складанні нової, з правильними показниками. Тобто РК в більшості випадків тут на практиці не допомагав.

Тепер, за новим п. 22, у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилки, заповнюється без помилок.

При цьому таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється.

Будемо сподіватися, що це дійсно крок назустріч платникам податку і більше анулювати ПН з такими помилками не доведеться.

 

Складаємо розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена за старою формою. В  чинній формі РК є показники, яких в цій ПН не було. Що з цим робити?

Тут можливі два варіанти:

  1. якщо йдеться про реквізити ПН, які п. 201.1 ПКУ не віднесені до обов’язкових, то робити нічого не треба. Формально ці реквізити РК можна просто не заповнювати – немає та й немає. Втім, побачимо, що пропускатиме програмне забезпечення від ДФС такі РК до реєстрації;
  2. якщо йдеться про обов’язкові реквізити ПН, яких не було на момент її складання, але вони є діючими на момент складання РК, Мінфін вимагає – «показники такої податкової накладної попередньо мають бути приведені у відповідність до чинної форми податкової накладної шляхом подання розрахунку коригування із зазначенням у ньому показників, які відсутні в податковій накладній».

Наразі незрозуміло лише одне: чи можна зробити таке додавання потрібних показників та коригування ПН, яке, власне, і є причиною складання РК, в одному документі (розрахунку коригування)? Якщо читати оновлену норму п. 3 Порядку №1307, то ні. Тобто в цьому випадку треба скласти два РК – один із додаванням діючих обов’язкових реквізитів, другий – із коригуванням (вже з урахуванням доданих показників).

 

Складаємо розрахунок коригування на зміну кількості/вартості товарів/послуг або на повернення товарів/послуг чи передоплати за них. Які зміни пропонує Мінфін?

Насправді, спочатку це і була причина внесення змін до Порядку №1307 – узаконити продиктовані платникам ПДВ від ДФС правила складання розрахунків коригування. Що ми не можемо не вітати (нарешті!). Хоч потім в процесі, як бачимо, зміни набрали нових обертів.

Згідно з новим п. 23 Порядку, коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг, здійснюється в такому порядку:

  • рядок податкової накладної, що коригується, сторнується;
  • за необхідності додається новий/нові рядок/рядки з правильними показниками;
  • кожному із доданих рядків присвоюється новий черговий порядковий номер, який не було зазначено в податковій накладній;
  • рядок податкової накладної, що коригується (сторнується), та додані новий/нові рядок/рядки з правильними показниками, що замінюють сторнований рядок податкової накладної, об’єднуються в одну групу коригування, порядковий номер якої вказується у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування. Усі рядки однієї групи коригування мають однакове значення у графі 2.2 «№ з/п групи коригувань».

Розрахунок коригування може містити довільну кількість груп коригування, кожній з яких присвоюється окремий наступний порядковий номер. У межах однієї групи коригування може зазначатися лише одна причина коригування.

Зауважимо, що визначення того, що таке «сторнується» стосовно рядка ПН ані в чинній редакції Порядку №1307, ані в змінах до нього, запропонованих Мінфіном, немає. Звісно, «в народі» таке дієслово використовують досить часто, але при складанні нормативного документу хотілося б більш професійної термінології. Втім, не будемо скаржитися. Навпаки затамуємо подих, адже це перша, наскільки автор пам’ятає, історична спроба внести до порядку складання податкових накладних чіткі рекомендації щодо складання і розрахунків коригування до них.

Те, що хвилює зараз, це так звані «групи коригувань», щодо яких теж немає визначень ані в Порядку №1307, а ні в змінах до нього. Можна лише здогадуватися, що маються на увазі типи причин коригування, які податківці зараз зазначають платникам ПДВ в квитанціях (про помилки при складанні РК) та в роз’ясненнях щодо порядку складання РК в різних ситуаціях. Але, в проекті змін до Порядку № 1307 типи причин складання РК не згадуються. Якщо цей недолік не усунути, вимога їх зазначати в форматі, який визначили самі податківці, як і раніше, залишиться поза законом. 

 

Складено і зареєстровано дві ПН на одну операцію. Що пропонує Мінфін?

За новим п. 24 у такому разі постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.

У верхній лівій частині такого розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин»  зазначається тип причини 16, при цьому помітка «Х» не проставляється.

Зазначене правило застосовується до всіх зайво складених податкових накладних, у тому числі до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю). 

При  цьому у заголовній частині такого розрахунку коригування вказується дата та номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.

Розрахунок коригування складається окремо для кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.

В інформаційному полі розрахунку коригування після розділу Б зазначаються дані щодо правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

При цьому інформаційне поле після розділу Б розрахунку коригування, де зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, не заповнюється.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується (зайво складеної на одну операцію), крім  випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 16 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, в інформаційному полі після розділу Б такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.

При цьому графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо суми коригування, не заповнюються.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

 Від себе зазначимо, що, очевидно, із типом «16» мають реєструватися РК для анулювання зайво зареєстрованих ПН. І добре, що робити це зможуть самі постачальники (не чекаючи дій від покупців, хоча в ст. 192 ПКУ змін щодо цього поки що ніхто не вносив). Але ось самого типу «16» в переліку кодів ПН, які залишаються в продавця, на жаль, в проекті змін Мінфін не пропонує. Сподіваємось, що це помилка, яка буде виправлена до набрання чинності цим проектом. 

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДВ
Теги:
Коригування , ПДВ , Податкова накладна

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 21

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?