Назва товару іноземною мовою у ПН: які наслідки?

Коментар до ІПК ДФС від 21.06.2019 р. №2835/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Коли назва іноземною мовою не заважає податковому кредиту?

За пп. 201.10 ПКУ  податкова накладка, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пп. 201.10 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН чи РК. Це передбачено пп. 198.6 ПКУ.

Але податківці у коментованій ІПК зупинилися ще на пп."е" пп. 201.1 ПКУ. За ним одним із обов'язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Звісно, податківці не забули наголосити, що помилки в обов’язкових реквізитах ПН (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН у електронному вигляді.

При цьому згідно з п. 4 Порядку №1307 податкова накладна заповнюється державною мовою. Тобто за Порядком №1307 іншою мовою заповнювати ПН чи РК не можна. Але податківці у згаданій ІПК ґрунтуються для своєї відповіді на це питання на ст. 1 Закону про бухоблік та п. 44.1 ПКУ. За ст. 1 Закону про бухоблік первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п.44.1 ПКУ.

Висновок податківців такий: опис (номенклатура) товарів/послуг, як один із обов'язкових реквізитів податкової накладної, повинен відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

Тому зазначення у графі 2 податкової накладної назви товару/послуги іншою мовою, ніж державна, можливе у разі, якщо така назва відповідає даним первинних документів та за умови, якщо це не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань.

А ось у підкатегорії 101.16 «ЗІР» податківці ґрунтувалися лише на нормах Порядку №1307 та зробили дещо інший висновок: «При цьому у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару, в податковій накладній в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)» допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову». Такий же висновок податківці зробили в ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 19.02.2019 р. №614/ІПК/26-15-12-01-18.

Харківські податківці ще додавали, що така податкова накладна повинна містити загальні дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, що вказані в первинних документах, а також враховувати назву та класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги - згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Підсумуємо. Якщо постачальник склав ПН з номенклатурою іноземною мовою та в первинних документах зазначена така ж назва товару, то у покупця наслідків щодо неможливості відобразити податковий кредит за такою ПН не буде.

Якщо ж постачальник склав ПН з номенклатурою на іноземній мові, але вона не відповідає назвам товарів у первинних документах, то покупець не має права формувати податковий кредит за такою ПН. Відповідно йому потрібно буде звертатися до постачальника з метою виправлення цієї помилки.

За пп.  198.6 ПКУ суми ПДВ, відображені у належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування, які не було включено до складу податкового кредиту в податковому періоді їх складання та з дати складання яких не минуло 1095 днів, можуть бути включені до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах до закінчення 1095 календарних днів з дати їх складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ. Тож, якщо ідентифікувати товар не вдалося, то у покупця буде право включити податковий кредит вже за зареєстрованим в ЄРПН РК у декларації за місяць такої реєстрації. 

Як постачальнику виправити помилку у номенклатурі ПН?

Якщо номенклатура на іноземній мові не дає можливості ідентифікувати товар, то постачальник має скласти РК до такої ПН, в якому зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, опис (номенклатура) та/або код УКТ ЗЕД/ДКПП яких виправляється. При цьому у графі 1.1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується №за порядком.

Для додавання правильної товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка коригується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної в окремих рядках зазначаються показники опису (номенклатури) та/або коди УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг, що додаються (виправлені товарні позиції).
При цьому у графі 1.1 такого розрахунку коригування таким виправленим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.

У графі 2.1 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із виправленням опису (номенклатури) товарів/послуг та/або коду УКТ ЗЕД/ДКПП, зазначається код причини коригування – 104 (зміна номенклатури).

Рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «–», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.