Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коментар до ІПК ДФС від 13.06.2019 р. №2716/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Податкові зобов'язання, якщо перша подія сталася до реєстрації платником ПДВ
Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів або послуг, місце постачання яких, відповідно до ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території України.
Водночас відповідно до п. 201.8 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 186 ПКУ.
Отже, якщо перша подія (отримання коштів від покупця або відвантаження товару/надання послуг) відбулася до дати реєстрації суб’єкта платником ПДВ, податкове зобов'язання на дату здійснення другої події (відвантаження товару/надання послуг покупцю або отримання оплати) не нараховується, а підстави для складання податкових накладних відсутні.
Чи потрібно коригувати ПК?
А тепер розглянемо, що з податковим кредитом у новозареєстрованого платника ПДВ. Щодо виникнення права на ПК, то тут ситуація аналогічна до ПЗ, зокрема:
- якщо перша подія з придбання товарів/послуг сталася до реєстрації платником ПДВ, то права на віднесення суми ПДВ за такою операцією до ПК у суб’єкта господарювання немає (постачальник складає ПН як на неплатника ПДВ);
- якщо перша подія за операцією з придбання товарів/послуг сталась після реєстрації платником ПДВ, то за наявності зареєстрованої ПН, суб’єкт господарювання відносить суми ПДВ до ПК незалежно від того, що перша подія за операцією з постачання, для якої такі товари/послуги придбавались, відбулася до реєстрації платником ПДВ.
При цьому у коментованій консультації податківці наголошують, що у другому варіанті платник податку за п. 198.5 ПКУ зобов’язаний нарахувати собі ПЗ з ПДВ на суму такого ПК, оскільки фактично придбані товари/послуги використовувались платником податку в неоподатковуваних операціях.
Проте такий підхід податківців є доволі спірним. Зокрема, згідно з пп. «а» п. 198.5 ПКУ (на який і посилаються податківці) платник податку нараховує «компенсаційні» ПЗ з ПДВ у разі використання придбаних товарів/послуг в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
Тобто пп. «а» п. 198.5 ПКУ передбачає нарахування ПЗ лише в окремих випадках, коли товари або послуги використовуються у неоподатковуваних операціях. А в даному випадку операція є об’єктом оподаткування ПДВ. ПЗ з ПДВ не нараховувалися лише через те, що суб’єкт господарювання був неплатником ПДВ.
Як бачимо, ПКУ не підтверджує позицію податківців. А це означає, що можливий варіант оскарження такого фіскального підходу у судовому порядку.
Зверніть увагу, що порядок виникнення права на ПК стосується і здійснення операцій з імпорту. Наприклад, якщо сплата ПДВ на митницю та оформлення МД відбулися до реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ, то права на ПК у СГ не виникає.
***
Читайте також: Як оподатковувати перехідні операції у реорганізованого платника ПДВ?
