Коментар до ІПК ДПС від 16.03.2020 р. №1092/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Ситуація, коли спочатку покупець бажав купити один товар, а потім передумав і взяв інший, не така вже і рідкісна у господарській практиці. А іноді номенклатура (назва) товару чи послуги, зазначена в договорі, відрізняється від тієї, яка зазначена потім в видатковій накладній або в акті. Різниця інколи незначна, але на що має спиратися продавець, коли складає податкову накладну: на договір чи на накладну (акт)?
Позиція ВС: головне, що зазначено в первинному документі. А договір – не первинний документ!
Раніше Верховний суд (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду / колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України) у деяких своїх рішеннях (від 15.12.2015 р. у справі №21-4266а15, від 19.04.2016 р. у справі №21-4985а15, від 27.02.2018 р. у справі №813/1766/17 і від 19.03.2019 р. у справі №809/1718/15), наводив позицію, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом здійснення господарської операції (відвантаженням товарів, надання послуг тощо).
Аналогічне рішення наводилось і у постанові ВСУ від 23.04.2019 р. у справі №825/1610/17, яку ми коментували тут.
Отже, якщо дійде справа до суду, ви можете стверджувати: господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Тобто, складаючи податкову накладну, треба дивитися на те, що зазначено у первинному документі. А договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.
Що кажуть податківці?
Хоча очевидно, що раніше податківці так не думали, але враховуючи судову практику не на свою користь, податківці думку змінили.
У коментованій консультації податківці, посилаючись на наведені вище рішення ВС, говорять, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а отже дані ПН/РК не формуються на підставі даних такого договору.
Та головне, що вони доходять висновку: відмінність найменування товару, зазначеного у договорі та у податковій накладній, складеній на підставі первинних документів, не вважається помилкою та у платника податку не виникає підстав для складання розрахунку коригування до такої податкової накладної.
Проте, звісно, що діяти такий висновок буде, якщо номенклатура товарів або послуг, зазначених в податковій накладній, збігатиметься із даними видаткової накладної, акта або іншого первинного документу.
Адже податківці в коментованій ІПК ще раз наголошують: дані обов’язкових реквізитів ПН/РК, зокрема, опис (номенклатура) товару, послуги повинні відповідати даним опису (номенклатурі), вказаним у первинних документах.
***
Читайте також: