Коментар до постанови Верховного суду від 23.04.2019 р. у справі №825/1610/17
Зміст справи
За наслідками проведеної перевірки ДФС дійшла помилкового висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами реально не виконувались, мали безтоварний характер, тому відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту та застосування штрафних санкцій.
Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДФС мотивує тим, що позивачем не надано належних доказів реального виконання укладених між Товариством та його контрагентами договорів поставки, а також тим, що матеріалами кримінальної справи встановлено фіктивність підприємств-контрагентів позивача.
Етапи розгляду справи
Суд першої інстанції (Чернігівський окружний адміністративний суд) у своєму рішенні від 21.02.2018 року зробив висновок на користь ДФС. Але ТОВ подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду. Своэю чергою, він від 12.07.2018 року задовольнив апеляційну скаргу ТОВ та скасував постанову суду першої інстанції.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ДФС звернулась з касаційною скаргою. В ній, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, податківці просили скасувати та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 р.
Що вказав Верховний суд?
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. При цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
У зв'язку з цим, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, навіть, за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.
Що таке податкова вигода?
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.
Чому Верховний суд виніс рішення на користь ДФС?
У своїй постанові ВС вказав, що зі змісту вказаного висновку, проведеного на замовлення позивача, вбачається, що експертами досліджувалось питання документального підтвердження проведення господарських операцій між Товариством та його контрагентами. При цьому експертами не бралось до уваги та не враховувалось, що документи бухгалтерського обліку надані на їх дослідження є фіктивними, підписаними невідомими особами, а їх зміст не відповідає фактичному переміщенню товарів та можливості використання запасних частин до літальних апаратів і спецтехніки у практичній діяльності.
Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що судом апеляційної інстанції, внаслідок неправильної оцінки матеріалів справи, скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Висновок ВС
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві – задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 р. скасувати, залишивши в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 р.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Які наслідки для платників податків
1. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
2. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості.
3. Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому.
