Коментар до ІПК від 02.12.2020 р. №4951/ІПК/99-00-05-06-02-06
Якщо ви продавець і ваш покупець повернув товар, який, до того ж, вже був оплачений, у вас виникає борг перед таким покупцем. У сумі оплати, яку треба повернути. Втім, ви можете договоритися із покупцем про зарахування цих коштів в рахунок оплати за інші товари. Але при цьому може виникнути питання, як таке зарахування вплине на ПЗ з ПДВ і на складання податкової накладної (як щодо першого, так і щодо другого постачання товарів).
Знайти відповідь на ці питання допоможуть норми ст. 187, 192 та 201 ПКУ, а також Порядку №1307.
Податківці ж навели такий алгоритм дій:
- Якщо платнику податку - постачальнику повертається поставлений ним товар, який був оплачений покупцем, та за домовленістю сторін кошти, сплачені за такий товар, покупцю не повертаються, а зараховуються в рахунок оплати майбутніх поставок товарів такому покупцю, то постачальник – платник ПДВ на дату повернення товару складає РК до ПН за операцією з постачання товару, що повертається. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем.
- На дату оформлення документа, на підставі якого кошти, що були сплачені за повернутий товар, зараховуються в рахунок майбутніх поставок інших товарів, постачальник – платник ПДВ повинен скласти ПН на аванс. В ній слід зазначити в графі 2 номенклатуру товарів, які підлягають поставці, у графі 3.1 – код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД. Окремо податківці зауважили, що номенклатура в ПН не повинна містити інших даних, ніж за первинними документами. Тобто з метою заповнення графи податкової накладної «Номенклатура» формулювання «Аванс» не допускається.
- Якщо на дату фактичної поставки товару номенклатура такого товару змінюється (тобто фактично постачається товар іншої номенклатури, ніж зазначена у податковій накладній), то на дату такої поставки постачальник повинен скласти розрахунок коригування до такої ПН на зміну номенклатури товарів/послуг з кодом причини коригування 104.
- На дату відвантаження товару, в розмірі більше, ніж оплачено, складається друга податкова накладна виходячи з різниці між повною вартістю товару та сумою попередньої оплати із зазначенням у графі 6 відповідної кількості товару (різниці між кількістю товару, за яку було здійснено попередню оплату, та фактичною кількістю поставленого товару). Але у підкатегорії ЗІР податківці наголошували на такому: якщо на дату отримання передоплати постачальником - платником ПДВ була складена ПН, а потім були внесені зміни до умов договору в частині збільшення ціни при незмінному обсязі та покупець здійснив доплату, постачальник повинен на дату доплати скласти РК до ПН, складеної на дату отримання передоплати. При подальшому постачанні товару/послуг, в цьому випадку, податкова накладна не складається.
- У платника податку – покупця товарів право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає на підставі складеної з дотриманням норм податкового законодавства податкової накладної з урахуванням розрахунків коригування до неї, зареєстрованої(их) в ЄРПН. Дані, зазначені у такій податковій накладній / розрахунках коригування, мають відповідати первинним документам, що складаються за такою операцією.
Порядок складання РК до ПН при зарахуванні коштів в оплату за інші товари
Якщо після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.
В табличній частині такого розрахунку коригування, зокрема, в розділі Б зазначаються:
- у графі 1.1 – номер за порядком;
- у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
- у графі 2.1 – код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів);
- у графі 2.2 – «№з/п групи коригування»;
- у графі 7 – зі знаком «–» значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
- графи 9–10 не заповнюються, залишаються незаповненими;
- значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–». При складанні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018 р., графа 14 розділу Б розрахунку коригування «Сума ПДВ» не заповнюється.
***
Читайте також: Повернення авансу покупцем: які наслідки з ПДВ?
